— Мой дедушка Фесал был известным в Багдаде парикмахером. В собственном доме у него был салон — комната для стрижки и бритья мужчин. С детства убеждал меня, что парикмахерское искусство изобрели арабы, — каже перукар 24-річний Мохаммед Алсааді з Іраку. Живе в Полтаві. Стриже з 14 років.
Із Мохаммедом зустрічаємося в обід у салоні краси в центрі міста. Він невисокий, має коротку чорну бороду. На голові — темна шапка. Прибирає інструменти на полиці біля робочого місця. З обох боків дзеркала прикріплені доларові купюри. У шкіряне червоне крісло сідає перший за день клієнт — русявий 35-річний бородань. За 15 хв. Мохаммед стриже його машинкою. Бороду окантовує лезом. У черзі — ще п'ять клієнтів.
— По одному не ходять — обов'язково з групою підтримки, — говорить Мохаммед. Від роботи не відривається. — Люблять голосно спілкуватися. На журнальний столик поклав записку арабською: поводьтеся тихіше! Якось прийшли азербайджанці — почали сваритися, кричати й матюкатися. Нагрубили хазяйці салону. Для них написав окремо — азербайджанською.
Якщо не можу зустрітися з клієнтом, пояснюю: вибач, хочу з дівчиною час провести. Ставляться з розумінням, бо працюю без вихідних. У Полтаві щопонеділка — вихідний на речовому ринку. В Іраку це день відпочинку для перукарів. Пару раз так зробив — отримав багато роботи на вівторок.
Через годину Мохаммед робить перерву — на кілька хвилин виходить на поріг із чашкою кави.
— Перукарську справу обожнюю з дитинства, — каже. — Підлітком почав працювати поруч із дідом і старшим братом. Дідусь — самоучка. Безкоштовно навчав хлопців, давав їм роботу. Казав, що то — подарунок від душі. Двоюрідного брата малим ставив на стілець, щоб стриг клієнтів.
Перші зароблені гроші я приніс в родину. Мама не хотіла брати, тоді мовчки клав біля телевізора. Єдине, побалував себе маленьким мотоциклом "Хонда". У школі теж заробляв — стриг однокласників. Але дідусь так мені і не довірився. У 105 років голився сам — так себе любив.
До салону заходять двоє 20-річних арабів. Один просить видалити ниткою волосся на обличчі.
— Араби дуже люблять цю процедуру. Роблять таку чистку замість звичайного гоління. Шкіра тоді гладенька більше місяця, — Мохаммед перехрещує на пальцях нитку, наче ножиці. Різким рухом видаляє клієнту щетину. — У Полтаві лише я — арабський перукар. Подобається, що чоловіків і жінок обслуговують в одному салоні. В нас це суворо заборонено через віру. Спочатку не хотів, щоб мої клієнти задивлялися на жінок. Соромився, коли жінки спостерігали за моєю роботою. Зараз звик. Так веселіше. Жіночу зачіску гарно не зроблю. Нецікаво. Виняток — моя подруга, хазяйка салону, де працюю. Їй можу пофарбувати й трохи підстригти волосся. Інколи клієнткам поправляю ниткою форму брів.
Арабам подобаються чорні бороди. Дехто фарбує все — бороду, вуса, брови, волосся.
Одному українцю вибрив на бороді герб України. Пофарбував у синьо-жовтий. Другому червоним написав на потилиці "Валентайн". Нижче підпис — "Іра". Іншому хлопцю вивів "I love you, Юля". Людям від того на вулиці смішно, а дівчатам — приємно. Одному арабові написав "Я люблю тебе, мамо". Він сфотографувався й надіслав знімок матері.
Раніше стриг модельні бороди в салоні "Пудра" до 2.00, — продовжує Мохаммед. — Переривався на невеликий перекус. Заклад був в одному приміщенні з нічним клубом. Клієнти приходили до мене стригтися з пакетами чистого одягу. Пускав їх у душ, потім робив повний марафет. Вони перевдягалися — й на тусівку. Часто вночі приходили п'яні хлопці. Таких у своє крісло ніколи не саджу. Кажу: "Брат, сьогодні машинка зламалася". Наступного дня телефоную: "Привіт, це Мохаммед, перукар. Дуже приємно, що ти обрав мене. Якщо хочеш постригтися, приходь тверезий. Тримати тобі п'яному голову в кріслі не буду". На тому кінці дроту часто не пам'ятали, що до мене заходили.
На прощання клієнти обнімають Мохаммеда. Він кожного проводжає за двері.
25 гривень заробляє за три хвилини
До Полтави Мохаммед Алсааді переїхав 2010-го. Здобув фах стоматолога. Навчання оплачував сам.
— На гуманітарні предмети не ходив, — розповідає. — Пояснював викладачам, що лікарю це непотрібно. Просив відпустити на роботу. Стриг і голив клієнтів удома. Так ледве витримав два місяці. Дратувало, що брудне волосся розліталося по підлозі. Особливо неприємно, коли в клієнта багато лупи. Тоді працював у рукавичках.
Арабу в Україні знайти роботу важко. Хто з грошима, відкривають кафе, ресторани, кальянні, фаст-фуди. Перукар — це інший світ. Якщо маєш талант, заробиш у будь-якій країні. Я без проблем оплачував по 4,8 тисячі доларів за рік навчання в академії. Заробив собі на "БМВ" — віддав 6 тисяч доларів. За три хвилини роботи беру 25 гривень. За повну стрижку волосся, бороди й вусів, чистку брів ниткою — 100 гривень.
3 
1
Коментарі