– Торік вирішила пожити в Малайзії. Перші три місяці працювала віддалено. Потім звільнилася. Жила на заощадження і підробітки в інтернеті, – розповідає 26-річна Лідія Жгир із Черкас.
– За порадою знайомих, обрала столицю острова Пенанг – місто Джорджтаун. Туристичне, з усіх боків оточене морем. У центрі є гори, національний парк та ботанічний сад. Квиток купувала за два місяці до відльоту. Летіла з двома пересадками – в Дубаї та на Шри-Ланці. Можна було обрати прямий рейс, але так вдалося зекономити десь 5,5 тисячі гривень. Загалом квитки в два боки обійшлися 15 тисяч гривень.
У Малайзії українцям дозволено перебувати 30 днів без візи. На місці можна оформити туристичну на два місяці. Виїжджаю в сусідні країни, коли повертаюся, знову отримую місяць безвізу. Побувала в Таїланді, на островах Борнео, Ява та Суматра. Квитки у два боки коштують 500 гривень. Найдорожче обійшлася поїздка на Балі – тисячу гривень в один бік.
На житло, харчування, подорожі, транспорт іде до 14 тисяч гривень щомісяця. Оренда кімнати в трикімнатній квартирі обходиться у 5 тисяч гривень. Це житловий комплекс з видом на море, парковкою, охороною, дитячим майданчиком, безкоштовним басейном і тренажерним залом.
Обідають місцеві в ресторанах, які є у кожному дворику. Тут є три основні кухні – китайська, індійська і малайська. Обід коштує 7 рингіт, це 50 гривень. На цю суму подають велику тарілку їжі. Найпопулярніша страва "насі лемак" — рис, зварений на кокосовому молоці з доданням прянощів, гострого соусу та смажених анчоусів.
Найпопулярніший транспорт – скутер. Не користуюся ним, бо не вмію їздити навіть на велосипеді. За необхідності беру таксі. Це часто дешевше, ніж поїхати кудись автобусом. Крім того, мучать комарі. Знала, що є хвороби, які вони переносять – малярія, лихоманка Денге. Але на початку легковажно до цього поставилася і щось підчепила. Відбулася високою температурою. Тоді взяла за звичку носити з собою захисні спреї.
Єдиний мінус – 6 годин різниці з Україною. Важко знайти час, щоб поговорити з батьками.
Коментарі