Леонід Кисельов помер у 22 роки

19 жовтня 1968-го не стало письменника Леоніда Кисельова, якого називали "київським Лермонтовим". Він помер у 22 роки від лейкемії.

— Я дружив зі старим Кисельовим — батьком Льоні, — розповідає письменник Анатолій Шевченко, 78 років. — Він був письменником, написав книжки "Дівчинка і птахоліт", "Кохання і картопля", "Тільки для дівчаток". Ми жили в одному будинку і часто бували один в одного. Льоня був, як тихе літо. Часто засиджувався на кухні з друзями батька. Той на короткій нозі був із Костянтином Симоновим, знайомий із Твардовським, Окуджавою. Сором'язливий хлопчик із задатками генія почав писати російською. У 10-му класі в журналі "Новый мир" надрукував свій вірш "Царі" про Петра Першого.

Декламує: "Не Петр, а те голодные, босые/в болоте основали Петроград./За долгую историю России/ ни одного хорошего царя".

— Боже, як на нього накинувся академік Благий. Громив його в пресі — що, мовляв, знає той хлопчисько. І Льоня написав пародію на цей же вірш. Кінцівку переробив: "И Петр, и те голодные, босые/ в одном строю к единой цели шли. / За долгую историю России/ были и хорошие цари".

1967-го до мене прийшли обидва Кисельови. Мені рідня з Кривого Рогу передала самогонний апарат. Перед тим я зробив закваску, і ось ми сіли на кухні, горілка капає потихеньку. Ми п'ємо, Льоня читає вірші, він уже став писати українською. Так цілу ніч, і ніхто п'яний не був. Через два тижні батько покликав мене до себе. Каже: "Льоні недовго залишилося жити". Знайшли рак крові.

По суті, за рік він згорів. Батько куди тільки не кидався, з Німеччини якийсь дисидент передав йому ліки. Думаю, це продовжило життя Льоні. Він знав, що помирає, але я ні разу не бачив, щоб він плакав. Незадовго до смерті написав вірша "Осінь".

Така золота, що нема зупину.

Така буйна — нема вороття.

В останніх коників, що завтра загинуть,

Вчуся ставленню до життя.

Коли помирав, батько розказував: хапався за ліжко, не хотів іти. Як його не стало, мені передзвонив Олесь Гончар. Хотів через мене передати листа співчуття батькові. Він вважав Кисельова геніальним поетом. Кажу: "Передайте самі, батькові буде приємніше".

Дівчина Майя Брусиловська, з якою дружив Леонід Кисельов, виїхала до Ізраїлю. Вона письменниця. Чотири роки тому не стало Леонідового брата — 52-річного Сергія Кисельова, помер від раку крові. Він видав дві книги, писав п'єси, сценарії. Племінниця Леоніда Кисельова, 33-річна Марія, — журналістка. Племінник 25-річний Леонід працює в посольстві Ізраїлю в Україні.

У лютому наступного року має побачити світ двотомник "Над київськими зошитами". Його готує видавець 57-річний Віктор Тимченко.

— До нього ввійде все, що написав Леонід Кисельов: від листів і перекладів — до схем футбольних матчів. Він був великим любителем футболу. Опублікуємо його вірші, переклади, спогади друзів, листи дівчат, із якими він дружив. Кожен том складатиметься з 500 сторінок. Із книжками пропонуватимемо диск із записами голосу Кисельова.

×