— Унікальність "Скрябіна" в тому, що на велику сцену потрапив з маленького провінційного міста, — каже музичний продюсер 52-річний Олег Буренін. Гурт Андрія Кузьменка виник 1989 року в місті Новояворівськ Львівської області. Став першим україномовним колективом у жанрі альтернативної електроніки.
— Андрій був вихований на актуальній західній музиці, — говорить Олег Буренін. — Це мені зі свіжою платівкою по Києву доводилося від міліції бігати. Йому, на кордоні з Польщею, достатньо було ввімкнути телевізор чи радіо. Польське радіо й телебачення і за часів Союзу було значно просунутіше за наше.
Вперше на великій сцені гурт "Скрябін" виступив 1991-го на фестивалі "Червона рута". Через кілька років переїхали до Києва.
— Тоді я з ними й познайомився, — продовжує Олег. — Хлопці жили в продюсера "Океану Ельзи" Віталія Клімова. Спали на кухні, доки він бігав шукати місце для їхнього виступу. Грошей тоді в музиці особливих не було, вистачало хіба на пиво.
З 2000 року "Скрябін" поступово розпадається. Останньою краплею стали виступи Андрія Кузьменка під час Помаранчевої революції на боці провладних сил. Його вчинок засудили решта учасників гурту — Сергій Гера і Ростислав Домішевський — і остаточно припинили співпрацю з Кузьменком.
— Так закінчився період старого "Скрябіна". Вплив на ранній період мали британські електронщики "Депеш мод", німці — "Камуфляж". Проста мінімалістична музика, створена на синтезаторах. На початку 2000-х Андрій запросив у гурт нових музикантів. З'явилися жива гітара, барабани, додалося нових красот у звучанні пісень. Андрій дорослішав, у його текстах почала з'являтися соціальна тематика. Наприклад, пісню "Люди як кораблі" адресовано Юлії Тимошенко. "Ти не сестра моя", — співає в ній Кузьма.
Гурт "Скрябін" випустив 17 альбомів. За кілька днів до смерті Андрія Кузьменка презентували пісню "Кінець фільму".
1 
1
Коментарі