До ранку медики приховували інформацію про смерть Геннадія Конопльова.
— Після смерті Конопльова на його мобільний зателефонував син. Дзвінок прийняв чоловік, який представився міліціонером. Сказав, що потерпілий у лікарні, йому необхідно лікування, хоч він уже був мертвий, — розповідає давній товариш покійного Михайло Волинець, народний депутат і голова Незалежної профспілки гірників України. — А ще були дзвінки з мобільного телефону Геннадія Івановича — хтось у ніч його смерті створював ілюзію, ніби він живий.
Наступного дня факт смерті підтвердила прес-служба губернатора. За її версією, трагедія є результатом тривалої хвороби літньої людини — ніхто не винен у тому, що трапилося. Облдержадміністрація поширила висновок, що Конопльов голодував не зовсім чесно. Нібито після розтину в шлунку знайшли залишки їжі.
Чорнобильці хотіли отримати тіло в морзі й 29 листопада пронести його до пл. Шахтарської в Донецьку. Потім покласти на машину та доправити в Родинське. Сім'я не підтримала цю ідею.
— Я був у морзі із сином покійного, — каже один з активістів акції протесту Володимир Деркач. — Чомусь там з'явився помічник губернатора Фомін, а за ним ще один помічник Шишацького — Кірша. Вони із сином про щось поговорили і почався поспіх із похоронами. Син хотів ховати батька в середу, а вийшло — у вівторок. Це на сумні думки наводить.
Організацію похорону повністю взяли на себе міськради Красноармійська та Родинського. Співчуття рідним висловив заступник голови Донецької облдержадміністрації Валерій Лукашенко. У траурній церемонії взяла участь виконувачка обов'язків мера Красноармійська Галина Гаврильченко.
Михайло Волинець пропонував сім'ї зробити незалежну експертизу тіла, допомогу профспілки. Родичі відмовилися. На них чинили тиск, припускає він.
— Дружині померлого, Аллі Георгіївні, телефонували з пропозиціями: "Ми два автобуси даємо, їдальню — давайте ховати!" Уночі людину вбили, а на ранок уже викопали яму. Ні слідчих дій, ні роботи зі з'ясування причин.
Коментарі