В Україні щороку вирощують 100 тонн форелі. У сусідній Румунії — у 30 разів більше, у Польщі — у 180 разів. Відродити український ринок королівської риби взявся підприємець Левон Тертерян, 37 років, із Банилова Вижницького району на Буковині.
Ми зупинилися за 300 метрів від двоповерхового будинку, на пустирі. Це приватна територія. Виходимо з машини. Назустріч із помешкання виходить чоловік спортивної статури в ушанці, бушлаті та високих чоботах. Це Левон.
— Чого ти людей тримаєш надворі, під снігом! — визирає дружина Світлана, 36 років. Вона білява, синьоока, швидка на мову — класична гуцулка.
Левон мовчки веде нас до хати. Перший поверх заставлений ночвами, в яких плаває молодняк. Господарі оселилися на другому.
— Пам"ятаю, як у дитинстві ловив рибу. У Вірменії форель — це перший делікатес, — каже Левон. Видно, що він — мовчазна людина.
Після школи Левон приїхав до України: вступив у Кам"янець-Подільське військове інженерне училище. У нього на батьківщині готували лише офіцерів для гірських частин, а Левон хотів стати військовим інженером. Познайомився тут із Світланою, яка вчилася у педінституті. Згодом поїхали до Вірменії.
— Там уперше побачила, який він затятий рибалка, — пригадує Світлана. Вона у спортивних штанах і светрі. — На три гачки трьох рибин упіймав! Сім хвилин міг сидіти під водою. Я думала, уже втопився. А він раптом випірнув із двома величезними раками в руках!
Левон неохоче розповідає, що служив у Забайкаллі, воював у Карабаху.
У Вірменії форель — це перший делікатес
— Тут спочатку працював заготівельником шкур, м"яса. А тоді знайшов у Банилові гарне місце — покинутий кар"єр в урочищі "Пікет" і почав розводити рибу. Я ж інженер: сам зробив креслення і водоймищ, і свого будинку, — розповідає.
— Люди перетворили кар"єр на смітник. Ніхто не вірив, що тут буде форелеве господарство. Левон — майстер спорту з важкої атлетики, штангу піднімає. — сміється Світлана. — Він — міцний горішок. Сміття вивезли, а місце виявилося ідеальним — неподалік річка, б"ють джерела. От тільки штангу піднімати тепер ніколи.
— Викупив землю, обладнав кілька водних рукавів, спорудив будинок, — каже він. — Навіть вивчив ветеринарію, бо ж форель — риба вибаглива. Її не можна брати руками, інакше отримає тепловий шок від різниці температур. Зауважте, — веде далі, — у Вірменії, де населення два мільйони, виробляють три тисячі тонн форелі щороку. А в Україні — лише сто. Тому й завозять її із Польщі, Данії, Норвегії.
Кілька разів Тертерян випускав форель для розмноження у місцеву річку Розтоку, але браконьєри били її електрострумом. З його господарства замовляють форель чернівецькі, київські, львівські, івано-франківські, хмельницькі ресторани.
Одні Левонові озерця кишать золотистими риб"ячими боками, інші — темно-синіми. Це різні види форелі. А довкола водойм — пастки.
— Минулої зими хтось форель псував, — пояснює Світлана. — Половину рибини з"їсть, а решту покине. Чоловік уночі ходив на лови і з"ясував, що то лисиця. Підкрадеться до води, скаламутить її хвостом, а коли форель заметушиться, миттю вихопить її. Зловили лисицю, то внадилася видра. Її теж довго вистежували. Тепер маємо спокій, напевно, тимчасовий...
Наостанок Світлана приготувала нам три страви з форелі, рецепти яких подаємо. А Левон дістав пляшечку вірменського коньяку, зі старих запасів. Але спиртне пригубив символічно. Тост сказав спортивний:
За здоров"я!
Форель з духовки
1 кг риби, 1 кг помідорів, 500 г перцю, три-чотири цибулини, зелень.
Очищену форель розрізати вздовж по хребту. Замариновані й натерті олією частини покласти на деко. Викласти нарізані помідори, перець, цибулю, зелень й упродовж 20-30 хвилин запікати у духовці, нагрітій до 200 градусів.
2 
1
Коментарі