Микола Мозговий народився і до 7 років жив у селі Сарнів Волочиського району на Хмельниччині. Розташоване за 7 км від центральної траси. Останній кілометр дороги до села розбитий ущент. На квадратний метр в асфальті кілька ям. Автомобілі їздять ґрунтовою дорогою, що поряд із шосейною.
— Сьогодні рано почула, що помер Мозговий, — каже у п"ятницю по обіді голова Сарнівської сільради Галина Крет, 61 рік. — Я не місцева, то Миколу знала лише заочно. На Івана Купала наш художній керівник під гітару виконував одну з останніх його пісень — про Україну.
У Сарнові з рідні Миколи Петровича залишилися дві сестри.
— Миколу добре помню, як був маленький, — розповідає двоюрідна сестра Галина Бохонько, 75 років. — Він рано почав ходити. Місяців у 10. І ходив дуже скоро. Падав і лоба бив. То ми його закручували в хустинку, щоб не так стукав голову.
Про смерть Миколи Мозгового жінка дізнається від журналіста "ГПУ". Починає плакати. Розпитує, від чого помер.
Із Сарнова Микола з батьками 1954-го переїхав до села Новоселиця на Івано-Франківщині.
— Я старший за Миколу, то з ним не товаришував, — розповідає Анатолій Коропатницький, 70 років. — Бачив його років із вісім назад. Коли Микола балатірувася на президента, — усміхається, рукою розгладжує вуса. — Приїхав у село з кореспондентами. У сільському магазині купив тушонки, ковбаси, взяв пляшку горілки. Випили на капоті. Поїхали до його хати. А її вже років із 25 як викупила баба-сусідка. Микола до неї: "Здоров, Філька". А вона: "Яка я тобі Філька? Я Глафіра Нікіфоровна". Микола — то ходи з нами вип"єш. А вона: "Нащо мені твоє, в мене своє є".
У магазині купив тушонки, ковбаси, узяв пляшку горілки. Випили на капоті
Глафіра Бохонок померла два роки тому. Глиняна хата, де народився Микола Мозговий, тепер належить її племінникові. Двері в помешкання прочинені навстіж. Частина вікон вибиті. Подвір"я поросло бур"яном.
— Коли Мозгові переїхали в Новоселицю, я в них три з половиною роки жила на квартирі, — розказує троюрідна сестра Миколи Петровича 56-річна Людмила Мельник. — Училася в медучилищі. Миколин батько в сусідньому селі Великий Кучерів був головою колгоспу. Привезе нам із Галею, молодшою сестрою Миколи, кусок м"яса, то ми цілий тиждень отбивні жаримо.
Батько співака, Петро Мозговий помер два роки тому від раку нирок.
— А мати — Євгена Федорівна років із шість як померла, — додає Людмила Мельник. — Микола похожий на маму. І характером, і зовнішністю. І болячки він узяв від матері — був трохи повний. Миколу добре помню, коли він прийшов з армії. Худий, стрункий. Гарний був хлопець. Коли став ізвєстним, ніколи не зазнавався.
Востаннє з Мозговим Людмила Мельник бачилася вісім років тому.
— Іду по греблі в сусідній Куровечці, бачу їде червона "мазда". Стає. Виходить Микола і давай мені щось розказувати. Він тоді балатірувався в президенти. А я до нього: "Що, єдріт твою, не пізнаєш". Упізнав. Надавав мені купу касет. Про його смерть дізналася з радіо. З чоловіком пом"янемо Колю, — каже Людмила Мельник.
3 
1
Коментарі