вівторок, 02 жовтня 2018 05:11

"Як дійшов до сотні, відключився"

Автор: ФОТО надане Олександром Омельчуком
  Школяр Олександр Омельчук установив рекорд із набивання м’яча на стадіоні в селі Боратин Луцького району на Волині. Без перерви робив це 36 хвилин і 47 секунд
Школяр Олександр Омельчук установив рекорд із набивання м’яча на стадіоні в селі Боратин Луцького району на Волині. Без перерви робив це 36 хвилин і 47 секунд

25 серпня 14-річний Олександр ОМЕЛЬЧУК із Луцька набив м'яч 4161 раз. Рекорд установив під час святкування дня села Боратин поблизу обласного центру. Досягнення зафіксував представник Книги рекордів України Віталій Іваницький.

— М'яч набивав на стадіоні між футбольним полем і трибуною, — згадує Олександр Омельчук. — Територію відгородили двома лавами, щоб ніхто не заважав. Стартував о 12:30. Стояла спека. Спочатку рахував, скільки разів набив м'яч. Хвилювався. Як дійшов до сотні, відключився від усього. Зосередився лише на виконанні вправи. Зупинився на 36-й хвилині і 47 секундах — м'яч скотився з ноги. Люди аплодували та кричали: "Молодець". Я попросив води. Дуже хотілося пити. Її приніс батько.

Олександр побив рекорди відомих футболістів. Наприклад, аргентинець Ліонель Мессі набив м'яч 3168 разів, португалець Кріштіану Роналду — 2911.

— Нещодавно син сказав: "Хочу набити більше, ніж знані футболісти", — розповідає батько Олександр Володимирович, 41 рік. — Я Сашу підтримав. Вийшли у двір і він почав. За 18 хвилин зробив 1870 ударів. Наступного разу — 3284. Я зняв відео на телефон. В інтернеті воно набрало 30 тисяч переглядів. Запис надіслав у Міністерство молоді та спорту. Вони відправили його в представництво Книги рекордів України. Звідти зателефонували за кілька днів. Повідомили, що рекорд треба зафіксувати офіційно. На публіці, в присутності камер і їхнього представника. Нагода випала 25 серпня — у день села Боратин. Для встановлення рекорду дали три спроби. Саша впорався з першої. Під час вправи м'яч двічі мало не злетів із ноги. Перший раз — після 1200-го удару, вдруге — після 2-х тисячного. Люди спостерігали за дійством на великому моніторі біля сцени. Усі казали, що навіть за себе так ніколи не переживали.

Олександр Омельчук займається футболом із 10 років. Вдома батьки облаштували футбольне міні-поле розміром 40х15 м.

— Спочатку відвідував футбольний клуб "Адреналін", — говорить Олександр. — А торік наприкінці липня перейшов у "Волинь". Взяли на випробувальний термін. Тренер весь час спостерігав за моєю грою. Згодом поставив центральним нападником. Довго не виходило набивати м'яч. Якось дав собі установку — піду гуляти лише після сотні ударів. За 20 хвилин все вийшло. Почав щодня тренуватися. Поступово додавав по кілька сотень. За якийсь час набивав м'яч вже тисячу разів. Тоді зрозумів, що в майбутньому хочу стати футболістом. Рівняюся на Кріштіану Роналду. Він гарно грає. Забиває точно. Торік його гол визнали найкращим — ударив через себе з відстані 15 метрів. Подобаються й наші футболісти: Андрій Єрмоленко, Євген Коноплянка й Олександр Зінченко. Є багато чого повчитися в Андрія Шевченка.

Олександр Омельчук навчається в 9-А класі луцької школи №19. За встановлений рекорд народний депутат Олександр Шевченко подарував юному футболісту та його 30 однокласникам путівки в дитячий табір "Артек-Буковель".

— Сертифікат Саші вручили на лінійці 1 вересня, — розповідає батько. — Для дітей це велика радість. Особливо для тих, чиї батьки не можуть заплатити за такий відпочинок. У Буковель збираються їхати під час осінніх канікул.

Однокласники з вчителем Галиною Петрівною Зубович подарували Саші шкіряний футбольний м'яч. Кожен на ньому поставив підпис і написав побажання. Для сина буде гарна пам'ять. Пишаюся, що він прославив нашу область на всю Україну. Хочеться, щоб у майбутньому завдяки йому про нашу державу говорили в усьому світі.

Олександр Володимирович — підприємець. Із дружиною Ольгою Олексіївною, 38 років, виховують ще двох дочок. 11-річна Вікторія і Марія, 6 років, займаються художньою гімнастикою.

— У нас спортивна сім'я, — каже чоловік. — Ми з дружиною переконані, що в спорті закладається генофонд нації, тому ніколи не шкодували на це грошей. Я колись займався дзюдо, карате й боксом, а Оля — баскетболом. Думав, що й Саша піде моїм шляхом. Але він обрав футбол. Я поважаю його вибір. Дочки — гімнастки. Віка влітку стала срібною призеркою міжнародних змагань у італійському Римі. Мріє стати тренером. А от Марія налаштована бути фотомоделлю чи артисткою. У неї є такі задатки.

Зараз ви читаєте новину «"Як дійшов до сотні, відключився"». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі

Голосів: 1
Голосування Як ви облаштовуєте побут в умовах відімкнення електроенергії
  • Придбали додаткове обладнання для оселі задля енергонезалежності
  • Добираємо устаткування та готуємося до купівлі
  • Не маємо коштів на таке, ці прилади надто дорогі
  • Маємо ліхтарі та павербанки для заряджання ґаджетів, нас це влаштовує
  • Певні, що незручності тимчасові і незабаром уряд вирішить проблему браку електроенергії
  • Наша оселя зі світлом, бо ми на одній лінії з об'єктом критичної інфраструктури
  • Ваш варіант
Переглянути