Кішку назвали на честь коханки Пікассо

Другий рік у центрі російського Санкт-Петербурга працює "Республіка котів" — заклад, де можна погратися з 20 котами. Гостей туди пускають за іменними "в'їзними" візами. У них зазначені зріст, вага і вік відвідувача в котах.

— Мама, у меня рост четыре кошки, — хлопчик у смугастому светрі тягне світло-русяву жінку до стіни з намальованими кішками. Одна заввишки 30 см. — А ти у висоту як Пушкін. 5,6 кота — 166 сантиметрів.

Мати сміється. На стіні наведений зріст Александра Македонського, Леніна, Джона Леннона, Миколи І. Найнижчий показник — у Македонського, 150 см. Найвищий — 205 см, у російського царя.

Щоб дізнатися свій котовік, треба людський поділити на сім.

— Ты совсем старичок, — заливається сміхом, поплескуючи по животу свого чоловіка, молода чорнявка. — Міняю свого 6-річного коточоловіка  на двох 3-річних. А тепер гляньмо, скільки ти важиш. Ділимо твою вагу на п'ять. Ого, хлопчику, ти не кволенький — 19 котів.

Мама із сином і пара взувають бахили, миють руки і проходять до кімнати з прозорою стіною. Побачивши людей із вітамінками для тварин, які ті купили біля входу (коштують 10-50 руб., тобто 2,5-12,5 гривень. — "ГПУ"), коти кидаються до них. Один застрибує відвідувачці на спину. Та вищить.

— Некоторые кошки — пенсионерки из Эрмитажа, — розказує засновниця закладу Анна Кондратьєва. — Жили у підвалах музею і охороняли шедеври від мишей. Вони мають відповідні імена. Саскію назвали на честь дружини Рембрандта, а Данаю — на честь картини художника. Одну кішку звати Дора Маар, як коханку Пікассо.

Тримає на руках чорного Малевича.

— Це син ермітажної щуроловки, виріс у "Республіці котів". Сюди його принесли тримісячним "чорним квадратиком". Стати "республіканцями" можуть не всі тварини. Треба пройти котячого психолога. Пухнастиків ми обробляємо від паразитів. Вони всі стерилізовані. Не пускаємо в заклад відвідувачів з їхніми улюбленцями, щоб уберегти своїх.

— А чому Шрек шкандибає? — хлопчик смикає за рукав екскурсовода. Та розповідала про те, як після блокади Ленінграда котів до міста привозили ешелонами, щоб нищили щурів.

— Від нього відмовилися власники, бо він випав із вікна і зламав три лапи. Господарі хотіли його приспати, але лікарі нашої клініки з'єднали кістки металевими конструкціями. Кілька місяців кіт був подібний до кіборга. Він любить гратися тільки на підлозі, його задню лапку треба масажувати щодня.

Хлопець бере темно-коричневого Шрека на руки і гладить. Той мурчить.

— Кототерапія — це класно, — щебече чорнявка, намагаючись обережно витягти свою сумку з-під персидської Мері, яка заснула на ній. — Коли відпустка нескоро, до лісу і річки вибиратися далеко, напитися не дозволяє чоловік, треба ж якось долати депресію і поганий настрій, — поправляє червоного дорогого светра, з якого тварини повисмикували кілька ниток.

У "Республіці котів" є кафе, де можна випити "КОТуччіно",  "Коткао" , "Коте-лате", "Кот-компот" чи каву "Кіт наплакав", закусити "КІСкейком" чи "ТіраМЯУ".

Людей із котячими прізвищами, наприклад Котов, пригощають безкоштовно "підвішеною кавою".

— Традиція ця походить з Італії, — говорить Анна Кондратьєва. — Там у кафе люди наперед оплачують напій для тих, у кого на це нема грошей. Заходить, приміром, бездомний і питає: "Пробачте, тут ніхто "підвішеної кави" не лишав?".

У республіці щодня проводять майстер-класи з виготовлення котопряників, котоіграшок, є спеціальна котобібліотека.

Відвідувачі попередньо записуються телефоном. Ціна квитка у будень становить 150 руб. — майже 37,5 грн. У вихідний вартість зростає вдвічі. До неї входять 1 год. спілкування з кішками, чай, крекер і цукерки "Киць-киць". Прийти вдруге буде дешевше— 100 руб., це 25 грн. А мультивіза на 12 відвідувань будь-якого дня коштує 1,2 тис. руб., тобто 300 грн.

×