"Я не з тих людей, хто опускає руки. Були сильні удари, за життя не раз падав, — каже 57-річний Геннадій Москаль, народний депутат від НУ-НСу. Він також працює радником міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. У приймальній його кабінету сидить секретарка Аня. — Та мені не протягували руки допомоги, а били по пальцях, щоб назад упав. Тому звик розраховувати лише на власні сили".
Розповідає про особистих ворогів:
— Коли їх тисячі, уже не рахуєш, не звертаєш уваги. Ворогів собі нажив за 34 роки роботи в органах внутрішніх справ, за двох губернаторств, представництва президента у Криму. Вороги помагають бути в формі, бо прискіпливо дивляться, щоб я нічого не порушив. Як щось учують — бігом рознесуть по всіх засобах масової інформації. У Верховній Раді є маса людей, яким не подав би руки, але мушу. Із вихованості здороваюсь со всіми.
Вам погрожували під час роботи у Міністерстві внутрішніх справ?
— Знаєте, воно страшно місяць-два. Придержуюся теорії, що все за нас розписано давним-давно. І хто має втопитися — ніколи не повіситься. Я не люблю цих понтів, коли кожен ходить у компанії дебелих хлопців. Це театральний спектакль, виглядає смішно. Прем"єр-міністр Ізраїлю Іцхак Рабин мав найкращу у світі охорону, і в Кеннеді була не гірша. Але вона не спасає, якщо хтось собі поставив за мету вбити. Я ніколи не мав охорони і не брав зброї, хоча мені й належало. Я ось із 5 метрів у двері не поцілю.
Геннадій Москаль ставить на підзарядку мобільний телефон.
— Я пережив усе — від реальних загроз фізичного знищення до уявних. Це було в перші роки незалежності. Кілер одного злочинного угруповання втік із місця позбавлення волі. До речі, це угруповання досі діє в Києві, а один із його лідерів став поважною людиною. Тоді виникла безпосередня загроза моєму життю. Та я не ховався, не озброювався і не брав охорону. Ми кілера тихенько перехитрили. Його взяла "Альфа" (спецпідрозділ СБУ.— "ГПУ") на переговорному пункті. При ньому виявили два саморобні вибухові пристрої, гранати, автомат. Думаю, за ним було не менше 50 убивств. Тодішній міністр внутрішніх прав Радченко боявся, що стане об"єктом знищення тих, на кого кілер працював. Тож його перевели у Службу безпеки, а там розкішні умови у слідчому ізоляторі: постіль, рушнички. Ото він на простині й повісився.
Розповідає, що вилікувався від раку:
— Лікарі поставили мені діагноз: рак легенів четвертого ступеня і попросили йти помирати додому. Я рік жив із бажанням чимскоріше померти. А потім узявся за медичні книжки, читав, щоб вижити. Викарабкався сам і після того, як побував однією ногою на тому світі, на цьому мені вже нічого не страшно.
Із вихованості здороваюсь со всіми
Що допомагає зняти стрес, розслабитися?
— Нічим не захоплююся, бо не вистачає часу, — каже повільно. — Страшенно не люблю футбол, не граю ні в шашки, ні в шахи — що сьогодні там модно? У теніс теж. Намагаюся більше ходити. Як є час, їду в Карпати, а не до моря. Я жив у Криму і ніколи не купався в морі. А ще гірський велосипед, квадроцикл, узимку — лижі. А взагалі-то треба менше пити й їсти.
Де працює ваша дружина?
— Ніде, — усміхається. — У зв"язку з моїми постійними переїздами займається вихованням онуків.
Як познайомилися з нею?
— Це було давно. Я одружився не в юному віці, був старшим лейтенантом. Донька працює в міліції. Маю двох онучок: 11-річну Анастасію й Софію. Їй 7.
Чим займається ваш зять?
— Бізнесом. Невеличким.
Яку маєте квартиру?
— Квартиру в Києві отримав, коли перевели із Закарпаття. Помешкання двокімнатне, 98 квадратних метрів. Живу нормально, лиш би мав час там більше бувати. На Закарпатті я сам купив квартиру і продав. У Луганську жив на зйомній, у Криму також. У мене із цим строго.
У вас є юридична фірма?
— Ні, немає... Коли лишився без роботи, працював у юридичній фірмі в Києві. Сім"ю треба було кормить. Але це було до початку виборчої кампанії минулого року. Потім розрахувався.
Москаль складає папери на столі. Під ними в рядок лежать "Біблія", "Коран" і "Уроки Тори".
— Усе змінюється, переписується — і Конституція, і закони. Лише ці три книги не можна переписати, — кладе на них руку.
Каже, що не має посвідчення водія, хоча це обов"язкова умова для закінчення школи міліції.
— Чи я був дурний, чи інструктор недосвідчений, але ми перевернулися на автомобілі. Повернули на польову дорогу, а там — велика яма, присипана листям. Після того в мене якась фобія з"явилася. Сказав: "Не хочу ходити на це автодєло". Здавати на права також не пішов.
1950, 11 грудня — Геннадій Москаль народився у с. Задубрівка Застанівського р-ну Чернівецької обл.
1973 — перевернувся на автомобілі, почав працювати в органах внутрішніх справ
1994 — пережив замах на життя
2001 — змінив Віктора Балогу на посаді голови Закарпатської облдержадміністрації
2007, квітень — за власним бажанням звільнився з посади заступника голови Служби безпеки України
2007, жовтень — став народним депутатом за списком НУ-НС
2 
35413
Коментарі