— Коли бачу гарну жінку, тут же беру телефончик. Кличу на чай. Працюю тільки з натури, не ліплю, доки не прощупаю, — каже київський скульптор 52-річний Анатолій Ротар біля своєї роботи "Пори року". Це прозора фігура голої жінки на каблуках. Говорить з акцентом, бо виріс у Молдові.
Фотографується на тлі скульптури з високою білявкою у хутрі, короткій спідниці й мереживних панчохах.
— Дружина у мене розумна жінка. Помагає, підказує, де є гарні дєвчонки. Мені достатньо 2 хвилини поспілкуватися з моделлю. Як бачу, що нерозумна, припиняю работу. Якщо сидить і тільки дивиться в своєму телефоні, хто шо написав, вона мені не цікава.
17 лютого у столичному "Мистецькому арсеналі" відкрився Великий скульптурний салон. Найбільший ажіотаж викликала колекція скульптур французького художника Едґара Деґа. Його роботи відтворили із воскових фігур після смерті. За життя він виставляв лише одну — "Юна танцівниця".
Гості стоять у черзі перед залою із роботами француза. Міністр культури 41-річний Михайло Кулиняк із заступником глави Адміністрації президента Ганною Герман, 51 рік, йде без черги.
Жінка у натовпі каже іншій:
— Дуже культурно! У Європі міністри так не поводилися б. Стояли б у черзі як прості люди. Їх так більше поважали би!
У залі з роботами Деґа фотограф Андрій Посонський присідає, щоб зняти Ганну Герман. Ненароком зачіпає фігуру "Дівчина, що вигинається". Вона падає на підлогу. На друзки розбивається скляний куб, у який скульптуру помістили заради безпеки. До фотографа підбігають троє охоронців. Беруть його під руки, відводять до підсобки. Фігуру забирають з виставкової зали.
— Робота не постраждала. Її повернули на виставку, — каже згодом прес-секретар музею. — Фотографа відпустили. Таке зі всяким може трапитися.
Київський художник 74-річний Іван Марчук прийшов із дочкою, скрипалькою 24-річною Богданою Півненко. Обіймає її та каже:
— Це мій найкращий твір в оригіналі. Хто тут сьогодні дивиться на скульптури? Жінки закрили собою все. На них подивишся спереду, ззаду, збоку — і чудово. Але коли замість грудей ніц не бачу, то так мені шкода, шо ззаду було все файно.
Київський майстер Василь Бик, 52 роки, одну з робіт присвятив поетесі 80-річній Ліні Костенко. Говорить, найкраще українки виходять у камені.
— Моя теща теж родом з-під Ржищева. Якось там рибалив. Дивлюся, кругом лілії. Згадав хоку (короткий вірш. — "ГПУ") Мацуо Басьо про лотос у болоті й витесав Ліну Василівну.
Директор музею Наталія Заболотна, 37 років, ходить у туфлях на високих шпильках. Каже, за день по "Арсеналу" на каблуках намотувала по 10 км:
— Нещодавно мені подзвонив мій добрий знайомий. Попросив, щоб увімкнула телевізор. Там показували програму, в якій Віктор Ющенко розповідав, що робив останні дев'ять місяців. Сказав, нібито займався "Мистецьким арсеналом". Може, він думав про нас, але до діла не доходило. Він не бере участі у пошуку меценатів. І свої кошти в "Арсенал" не вкладає. Нам потрібна наглядова рада з ефективних людей, а не весільні генерали. Я не проти, щоб музей фінансували Рінат Ахметов чи Дмитро Фірташ. Але ми є державним об'єктом, тому така ініціатива має виходити не від мене.
Скульптурний салон триватиме до 13 березня. Працює щодня з 11.00 до 20.00. Квитки коштують 40 грн, для студентів —20 грн.
Коментарі
1