




Назар Крупчук, 14 років, Львів:
— Закінчуватиму факультет туризму в Прикарпатському інституті. Стипендія буде тисяча гривень. Але боюся, що викладачі все ще братимуть хабарі. На останньому курсі підроблятиму в турфірмі. Куплю "Шевроле Камара".
Марія Коломієць, 16 років, студентка Вінницького медичного коледжу:
— Закінчу медуніверситет і працюватиму в аптеці "Авіценна". Кажуть, там до працівників ставляться добре. У мене буде високий світловолосий чоловік і двоє дітей. Встигну їх народити під кінець навчання. У нас буде чорний джип. Носитиму спідниці й каблуки — завжди строгий стиль. Коси будуть по лопатки, некрашені. Фарбуватимуся вже на старість.
Ярослав Корж, 25 років, оператор телерадіокомпанії "Захід" у райцентрі Рогатин Івано-Франківської обл.:
— Одружуся, збудую дім, куплю машину. Посаджу за хатою великий сад. 2019-го в мене буде власна операторська контора. Набиратиму людей по духу. Зніму художній фільм про долю заробітчан.
Таїсія Авраменко, 26 років, арт-директор дитячого розважального комплексу "Ігроленд", Полтава:
— Хочу переїхати до більшого міста, мегаполіса. Можливо, в Росію. Розпочати бізнес, санаторій чи щось таке, щоб людям користь була. Мандруватиму. Добре зароблятиму і допомагатиму батькам.
Анна Петрова, 58 років, Черкаси:
— Не віриться в хороше. Ось я пролікувала коліно за півтори тисячі, а толку немає. Помріяти можна: зможемо з чоловіком поїхати в Туреччину, Єгипет до пірамід, на Кіпр, у Францію. Пенсію отримуватимемо 10 тисяч гривень на двох. Я не проти великого будинку з обслугою, бо ми вже будемо старенькі. Матимемо лімузин чи хоч якийсь джип. Ходитимемо в ресторан — коли захочемо. Не стоятиму біля плити. Через 10 років наш онук буде випускником. Отримає квартиру, бо запрацюють заводи й фабрики. А гривні будуть дорожчі за долари.
Коментарі