Минулого тижня в столичному музеї Івана Гончара актриси 73-річна Ада Роговцева, Ольга Сумська, 44 роки, та 63-річна співачка Ніна Матвієнко представляли свої родоводи.
— Мої предки дуже бідували, — розповідає Ада Миколаївна. — Пережили війну й голод. Пишу книжку про їхні поневіряння. Дала прочитати одному знайомому, він каже: "Це страшніше, ніж у Солженіцина". Наше родинне прізвище не Роговцеві, а Роговець. У тата було 10 братів і сестра, після революції шестеро із них стали Роговцевими.
Розповідає, що у дитинстві мала трьох бабусь.
— Насправді в мене було дві бабусі й одна прабабця. Називала їх — білою, чорною та червоною. Бабуся Федора Дмитрівна посивіла у 35 років, тому була "білою". Прабабця зовсім не мала сивини, тому називала її "чорною". Бабуся Дарина Костянтинівна фарбувалася хною і була рудувато-червоною. "Біла" бабуся була дуже релігійною. Постійно ходила до церкви, але приховувала це. Грамоти не знала — як треба було підписатися, ставила хрестик. Мала десятьох дітей. У старості дуже любила футбол по телевізору дивиться. "Біла" і "червона" бабусі дружили. Перша купувала чекушку горілки, друга брала в магазині оселедець і варила картоплю в кожушках. Після кожної пенсії вони такі посиденьки влаштовували.
Прабабця Ольги Сумської — Анастасія Нестеренко мала 18 дітей.
— Вона все життя ходила вагітною. Бабуся розповідала, що після смерті її чоловіка, до неї сватався сам Нестор Махно. Сусіди кілька разів бачили його бричку в нашому дворі. Їхній роман тривав кілька років, а потім Махно кудись зник. Одна з її дочок сильно була схожа на Махна — такий же високий лоб, широкі вилиці, карі очі. Ще й досі думаємо, що вона була його донькою. Прабабця по материній лінії Барбара була гувернанткою в польського шляхтича у Варшаві. Як одружилася, переїхала з чоловіком на Київщину. З собою привезла кілька сундуків з усяким добром. Там було багато золота, корсетів і боа з пір'я. Під час війни половину цього скарбу розікрали. Бабуся розповідала, що вона боа витирали пил, бо не знали, що з ним ще можна робити.
Від бабусь в актриси лишилося кілька вишиванок, наволочок та глиняні глечики.
— Наволочки і сорочки собі забрала моя сестра Наталя. Любить їх приміряти, годинами може перед дзеркалом красуватися. Глечики стоять у мене на серванті. Всі гості на них увагу звертають. Не дозволяю їх навіть торкатися. Усім кажу, що то сімейна реліквія.
Ніна Матвієнко згадує, що в її батьків було 11 дітей:
— Мала п'ятьох братів та сестер, старших за мене, і стільки ж менших. Старші зазвичай просипали, бо вони в клуб ходили. Я першою вставала й бігла до школи. Не тому, що хотіли вчитися, а щоб не залишатися на господарстві. Дуже важко працювали. Досі пам'ятаю, як була маленька й шукала хліб, бо дуже їсти хотіла. Пішла до комори й давай бити кулаками у двері. Била так сильно, що знепритомніла і врізалася лобом. Шрам на все життя лишився.
4 
1
Коментарі