18 вересня у львівському салоні краси для тварин "Грумінг-центр" на вул. Похилій зійшлися власники йоркширських тер"єрів. Серед 17 собак обирають найкращого.
— Мамо, тримай Лялю. На неї жадно дивиться отой кавалер, — каже 10-річний Віктор Петрук.
Він тримає на руках 2-річного коричневого йорка, одягнутого в синій комбінезон. Шерсть на голові зібрана у хвіст, зав"язаний блакитною резинкою.
— Господарі цієї породи захотіли перезнайомитися. Тому ми організували йорк-паті, — розповідає Ольга Костик, 27 років. — Ці тварини — панські створіння. Хто заводить йорка — показує, що чогось досягнув у житті. З ними не будеш гуляти по вулиці. Їх треба возити в машині, з ними пускають у ресторан.
Працівниця салону Вікторія Дудич показує на 2-річну Террі:
— Йорки мають шерсть не як в інших тварин, а наче людське волосся. Зверху її треба прорідити, обробити норковим маслом.
На вітрині — собачий одяг ручної роботи. Власниці собак гортають каталоги.
— Найбільше купують літні платтячка, штанці, маєчки. Ось комбінезон у формі бджілки. А це для собак, власники яких рокери, — показує чорне вбрання з намальованим скелетом. — Є черевички, але йорки відмовляються їх носити. Сьогодні презентуємо для них колекцію французьких парфумів. Вони мають нотки бергамоту. Є парфуми йорк-хлопчик та йорк-дівчинка. Запах мало відрізняється від тих, якими користуються люди.
Львів"янка Ельвіра Форман гладить по голові Террі.
— Раз на три місяці відвідуємо жіночку, яка стриже Террі вдома. Її купають, феном сушать. Нігті фарбують.
Оголошують найкраще доглянуту собаку. Нею стає Меґі.
— Я за нею доглядаю, як за дитиною маленькою, — розповідає господиня Адель Работенко, 41 рік, одягнута в хутряну накидку. — Щомісяця на шампунь "Алоє Вера" витрачаю 90 гривень. За маску "Плацента" плачу 60. Харчується Меґі краще за мене. Їсть молоду телятинку, оливкову олію, чотири види каш. Десь 400 гривень проїдає.
Йоркширські тер"єри коштують $1–2 тис. Співак 43-річний Віктор Павлік має йорка Бусю. Собака живе в нього три роки.
— Про песика я мріяла давно. Та Вітя заявив, що ноги собачої в нашому домі не буде, — розповідає дружина Лариса, 37 років. — Якось він поїхав на гастролі у Дніпропетровськ. Зайшов до друга і побачив у нього йорка. Товариш повіз його до жінки, яка розводить цю породу. Вітя, не довго роздумуючи, купив дівчинку. Мені подзвонив о 12-й ночі й попередив, що вранці приїде додому з собакою.
Син Павло боїться собак.
— Наша сусідка на вулиці підібрала двох величезних догів. Вони були невихованими, вибігали на майданчик, на всіх гавкали. Постійно лякали Пашу. Коли Вітя привіз Бусю, Паша більше години обіймав її і цілував. Часто каже їй: "Як ми могли жити без тебе всі ці роки?".
Бусю годують собачим кормом, гречкою, сиром, інколи дають кефір.
— Вона їсть усе підряд. Любить цибулю, часник, гречку й оселедці. Якось лишили на столі коробку шоколадних цукерок. Увечері повертаємося, а вона порожня. Буся застрибнула на стіл, розкрила коробку і все з"їла. Нещодавно я парила синові ноги в гірчиці. Буся з миски всю гірчицю виловила і поїла.
Світлана КОРЖЕНКО
1 
1
Коментарі