19 січня депутат Верховної Ради першого скликання Іван Валеня святкував 61-річчя в ресторані "Національний" у Києві.
Екс-нардеп, комуніст 79-річний Георгій Крючков відмовляється пити, тримає бокал із апельсиновим соком. У парламенті 5-го скликання він очолював комітет із нацбезпеки й оборони.
— Усе життя віддав одній ідеї, а нині вона не потрібна, — скаржиться Крючков. — Недавно читав "Роман-газету". Один із авторів пише, що люди оберуть навіть мавпу, аби пообіцяла, що життя стане кращим.
— Треба видати брошуру про вступ до НАТО, — радить науковець 57-річний Микола Кононенко, голова Товариства приладобудування і метрології.
— Так, — пожвавлюється Крючков. — Тільки максимально толерантно. Людям не треба вказувати, що і як робити. Викласти плюси, а з іншого боку — розказати, що з того вступу буде.
Із запізненням на годину приходить іменинник Іван Валеня. Він у костюмі з "мокрого" шовку. Представляється гостям як майбутній президент України. 1994-го брав участь у президентських перегонах. Скаржиться, що дозвіл із Центрвиборчкому отримав за день до закінчення терміну збору 100 тис. підписів виборців.
Нині Валеня — академік Української академії наук. Займається енергозбереженням, консультує київську фірму "Альянс-Україна". Із середини 1970-х ходить у гори, очолює програму "Прапор України на вершинах світу". За чотири роки організував шість експедицій у Гімалаї та Анди, президент Асоціації "Україна — Непал".
— Коли востаннє піднімався на Памір, захопив прапор академії. Він побував на найвищій точці Європи, на Північному та Південному полюсах, острові Зміїному.
Іменинник вручає прапор президенту академії Олексієві Оніпку й тостує:
— Хай ця горілка буде чистою, як сльози Юлії Володимирівни.
Хай ця горілка буде чистою, як сльози Юлії Володимирівни
Гості перезираються, усміхаються.
Іван Валеня народився у Збаражі на Тернопільщині. У Харківському авіаінституті вивчився на ракетника. До обрання нардепом працював в аспірантурі, викладав математику.
— КГБ мене в інститут на співбесіду не пускало, — згадує Іван Юрійович. — Тиждень у СІЗО пробув. Маму до Збаразького КГБ викликали. Не хотіли західняка вчити на ракетчика. Але я свого домігся.
Валеня був тричі одружений. Каже, перша його обраниця була молодша на 1,5 року, друга — на 15. Третя дружина, співачка Нацопери Жанна Закрасняна, молодша за нього на 26 років. Валеня має двох синів і доньку. Старший, 30-річний Юрій — підприємець, мешкає в Харкові. Донька Христина-Катерина цьогоріч піде до школи, а синові Андрію ще немає трьох.
Микола Кононенко виймає з поліетиленового пакета загорнуту в папір довгу пласку кістку моржа:
— Це моржовий хрен, — пояснює під загальний сміх. — Спеціально для Івана на Камчатці вирізав на китобойці.
Валеня розповідає, як познайомився із Мариною Владі та Івом Монтаном.
— 1976-го отримав 500 рублів премії як винахідник. Приймали нас у Москві, в готелі "Росія". Зайшли в ресторан, бачу — за столиком Василь Лановий. Я до нього — із привітаннями з України. Він каже: "Зараз прийдуть Марина Владі та Ів Монтан, ти не можеш перекладати?". Владі вже була заміжня за Висоцьким, говорила про нього з любов"ю. А Ів Монтан усе крутив головою, поглядаючи на гарних дівчат. Сказав мені: "Незамужняя женщина от замужней отличается независимостью и смутным ожиданием."
Іменинник роздивляється білу картонну коробочку. Там лежить медаль із абрисом Леніна. На дні — упаковки презервативів.
— Це, мабуть, Крючков подарував, — сміється.
1947, 15 січня — Іван Валеня народився у Збаражі Тернопільської області
1961 — переміг на Всесоюзній олімпіаді з фізики, математики і хімії
1970 — вступив до Харківського авіаінституту, писав диплом про літак ТУ-134
1973 — отримав Ленінську стипендію
1978 — народився син Юрій
1990 — переміг у виборах до Верховної Ради за мажоритарним округом N372 у Харкові, входив до Народної ради
1994 — балотувався кандидатом у президенти України
2002 — народилася донька Христина-Катерина
2006 — з"явився на світ син Андрій
Одружений із солісткою Нацопери 35-річною Жанною Закрасняною
6 
35413
Коментарі