38-річна Елуана Енгларо розсварила італійську владу та церкву. Після автомобільної аварії 18 січня 1992 року жінка впала в кому. Лікарі сказали, що до нормального життя не повернеться. Батько Беппіно Англаро хотів відключити її від апаратів штучного дихання.
— Ми говорили про це з дочкою до аварії, — запевняє чоловік. — Вона не хотіла жити, як рослина.
Католицька церква виступила проти. Батько звернувся до Апеляційного суду Мілана, просив дозволу умертвити Елуану. Суд відмовив. Не дав дозволу і Верховний суд Італії. 2008-го міланський Апеляційний суд розглянув справу повторно і ухвалив рішення на користь Беппіно.
— Елуана в несвідомому стані, — заявив глава Папської ради у справах родини, кардинал Енніо Антонеллі. — Але вона не овоч. Людина, яка спить або недієздатна, має гідність. Вона цінна сама — байдуже, чи може бути корисною суспільству і чи задовольняє потреби тих, хто поряд.
Кількома днями раніше Папа Римський Бенедикт XVI заявив, що евтаназія — переривання життя невиліковно хворого — хибне рішення.
У лютому Елуану перевезли з лікарні Лекко на околиці Мілана до приватного шпиталю "Ла К"єтте" в містечку Удіне на півночі Італії. Десятки людей зібралися під стінами лікарні й скандували "Елуана жива!", "Не вбивайте її!" та "Елуано, прокинься!". Хвору мали відключити від апарата штучного дихання. Але глава італійського уряду Сільвіо Берлусконі підписав декрет, яким заборонив лікарям переривати життя пацієнтки. Президент країни Джорджіо Наполетано відмовився підписувати розпорядження. Це ледь не призвело до конституційної кризи в Італії.
Елуані почали давати менше їжі та води, а ввечері 9 лютого жінка померла від зупинки серця. Церква звинувачує персонал клініки "Ла К"єтте", що пацієнтку заморили голодом.
4 
1
Коментарі