Олімпійська чемпіонка з вільної боротьби 26-річна Ірина Мерлені готується до Олімпійських ігор у Пекіні. Щодня займається по 4 год. на базі в Кончі-Заспі.

Зі спортзалу Ірина виходить рум"яною. На голову закидає капюшон світлої футболки. На лівій нозі чорна пов"язка. Розповідає, що пошкодила коліно на тренуванні.

— Боролася із хлопчиком, важчим на п"ять кілограмів. Схватив мене за ногу і трохи викрутив. Тепер лікарка прогріває ногу спеціальним апаратом, знімає запалення. Але у спаринг-партнери прошу лише хлопчиків. Вони жорсткіші й технічніші.

Згадує, як колись травмувала партнера Сергія на тренуванні у Львові:

— Зламала хлопцеві руку, потім провідувала його в лікарні. Зустрічалися п"ять років, але заміж вийшла за іншого. Сергій покинув спорт. Про нього розказувати не хочу, бо в мене ревнивий чоловік, — сміється.

У великому рюкзаку Ірини дзвонить телефон. Мерлені каже, що це чоловік Андрій Микульчин. Він майстер спорту міжнародного класу з вільної боротьби.

— Я тобі пізніше передзвоню? — кладе слухавку.

— Перед Олімпіадою чоловік мене шанує, — продовжує. — Не дає керувати машиною, возить мене сам. А я налаштовуюся морально. Щоночі сняться змагання. Сни не чіткі, стараюся розгледіти, чи не Олімпіада. У Пекін візьму пару банок червоної ікри, хоча не люблю її. На минулій Олімпіаді в Афінах усе роздала грекам. Вони обожнюють ікру.

Ірина 1,5 року виступала за команду Греції. Дівоче прізвище Мельник тоді змінили на Мерлені. Казали, нібито Ірина побралася із греком Яніусом Мерлені.

Не було ніякого гречеського чоловіка

— Не було ніякого гречеського чоловіка, — сміється. — Прізвище придумав тренер Хрістоф. Довго крутив: Меліні, Мелісі — щоб у кінці було "і", як у греків. Спочатку не злюбила цю фамілію, аж мурашки по тілу йшли, коли мене так називали. А тепер сама прошу, щоби так кликали. Інколи дівчата у спортзалі називають мене Мерилін Монро, — забирає пасма білявого волосся з чола. — На змаганнях виступаю як Мерлені. Точного перекладу цього прізвища не знаю, — задумується. — Це щось із медом пов"язане. А в паспорті записана на чоловікове прізвище — Микульчин.

З Андрієм познайомилася на тренуванні.

— Я билася на килимі, а він сидів і улибався до мене. Потім підійшов і запропонував зустрічатися, — розповідає. — Я подумала: "Боже, яка наглість, як так можна зразу!" Через місяць стали їздити на змагання й посварилися. Коли бачили одне одного — навіть не віталися. Чотири роки ображалася на Андрія, чекала якогось продовження, а він не підходив. А коли запропонував вийти за нього заміж, через місяць одружилися. Весілля гуляли в містечку Соснівка на Львівщині. Андрій звідти родом.

У грудні 2006-го Мерлені народила сина Артура.

— Після тренування прийшла додому, відчула якусь слабкість, — згадує про вагітність. — Андрій купив тест. Коли побачила позитивний результат, збентежилася. А чоловік зрадів, сказав народжувати. Довго не могла зізнатися тренерові, чому не їжджу на збори. Вигадувала, що спину потягнула. На килим повернулася через місяць після пологів. Артур схожий на Андрія — такі самі закручені ресніци й усмішка, — каже про сина. — Малий — із моїми батьками у Хмельницькому. Побрили його налисо, щоб волосся краще росло.

Батьки Ірини Тетяна Олександрівна та Олексій Володимирович працювали вчителями. Нині торгують на базарі у місті Хмельницький.

— Тато з дитинства прививав любов до спорту, — каже. — Я ходила на гімнастику, на шахи. Потім надивилася фільмів із Джекі Чаном, Брюсом Лі і захотіла битися. Батько забороняв, казав, що в мене не получиться.

1982, 8 лютого — Ірина Мельник народилася в місті Кам"янець-Подільський на Хмельниччині. До 5 років жила в селі Кульчіївці Кам"янець-Подільського району
1997 — почала займатися вільною боротьбою
1999 — закінчила хмельницьку школу N28
2004 — вступила на факультет фізичної культури Кам"янець-Подільського педінституту
2004 — перемогла на Олімпіаді в Афінах
2006 — одружилася, народився син Артур. Купила дворівневу квартиру на Печерську в Києві
Триразова чемпіонка світу з вільної боротьби

×