На 69-му році померла соціологиня Ірина БЕКЕШКІНА. В неї була онкологія. Хворобу виявили на пізній стадії.
— Вона жила, дотримуючись кредо: доки ми живі, нічого не вирішено. Україна, європейський вибір, демократичні цінності були для неї не просто словами. Їй завжди вдавалося залишатися об'єктивною. Її слову вірили. Чекали, коли прокоментує чергові дослідження. У фонді "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва", який вона очолювала, завжди панувала атмосфера родини. Вона була критична, але людяна, — каже колега 60-річний Олексій Гарань.
Ірина Бекешкіна народилася в місті Івдель Свердловської області Росії. Закінчила Київський університет ім. Тараса Шевченка. Була науковим редактором журналу "Філософська думка", працювала в Інститутах філософії та соціології Національної академії наук. 1996 року стала заступником директора Фонду "Демократичні ініціативи". Очолила його 2010-го. За п'ять років він увійшов до рейтингу 90 найвпливовіших аналітичних центрів Східної і Центральної Європи за версією Пенсильванського університету, США.
П'ять разів Бекешкіна потрапляла до списку 100 найвпливовіших жінок України. Стала авторкою понад сотні наукових праць і багатьох публіцистичних видань.
— В Ірини Ериківни було відмінне почуття гумору, — говорить Олексій Гарань. — Ми з колегами часто жартували і над нею також. Вона це нормально сприймала. Я вимагав, щоб усі працівники записували завдання в блокнот. На зборах вона писала на аркушах паперу, а потім забувала про записані завдання. Коли питали, чому не виконала те чи інше, відповідала: "Ну, то що? Ну, забула. То вбийте мене".
Якось зізналася, що в дитинстві хотіла стати балериною, але через невисокий зріст не змогла. Розказувала, як підлітком нашила під спідницю дзвіночки. Йшла по селу, а вони дзеленчали. Старші люди як бачили, то хрестилися.
В Ірини Бекешкіної залишилися брат, тітка і двоюрідна сестра.
Коментарі