Російська актриса Інна Чурікова 5 жовтня відзначатиме 65-річчя. У кіно вона знімається з 1961-го. Зіграла у трьох десятках фільмів. Ображається, коли її називають "великою російською актрисою".
— Я не зірка, а скромний трудівник сцени, — каже Інна Михайлівна.
Чурікова народилася в місті Белібей поблизу Уфи в Башкирії. Батько Михайло Кузьмич викладав у сільськогосподарській академії, мати Єлизавета Захарівна була біохіміком. Розлучилися, коли Інні було 8 років.
— Я не почувалася неповноцінною, — згадує актриса. — Мама всіляко намагалася прикрасити моє дитинство. Жили ми бідно, але я цього не помічала. У повоєнний час більшість наших друзів були бідними.
Підлітком переживала через свою зовнішність.
— Лише мама переконувала мене: "Ти красуня!", — сміється.
— Повторювала, що вірить у мене. Не хотілося її розчаровувати.
На початку 1950-х Інна переїхала з матір"ю до Москви. Почала займатися в акторській студії при Театрі ім. Станіславського. Після школи подала документи в Щепкінське театральне училище.
— Дівчино, ви в дзеркало на себе давно дивилися? — запитала жінка з приймальної комісії на вступному іспиті.
Чурікова розплакалася.
— У мене надзвичайне обличчя, — заявила. — Не кожному дано його оцінити!
Інну зарахували. Але після закінчення училища роботу знайшла лише в Театрі юного глядача.
— Ставку спочатку дали не акторську, а суфлерську, — згадує. — Отримувала 450 карбованців — на ці гроші можна було купити тільки невеликий флакончик парфумів. Я заявила директору Михайлові Марієнгофу, що така зарплата мене принижує. І він здався — накинув іще 300 карбованців. Грала здебільшого домашніх тварин, а не казкових красунь, про яких завжди мріяла. Якось отримала роль свині і зрозуміла, що більше в цьому театрі не хрюкатиму.
Якось отримала роль свині
У кіно Чуріковій давали здебільшого комічні ролі. У Новорічному телевізійному вогнику знялася в ролі Баби-Яги. Тоді її побачив режисер Гліб Панфілов. Він збирався знімати дебютний фільм "У вогні броду немає". Розшукав актрису й запропонував їй роль санітарки Тані Тьоткіної.
— Я в це не повірила. Коли на пробах побачила красивих артисток — занепала духом. А найбільше мене вразив Панфілов — красивий, освічений, талановитий... Слухала його з відкритим ротом. Закохалася одразу. Але на взаємність сподівалася ще менше, ніж на роль у його фільмі.
Після зйомок Панфілов запропонував одружитися, 1967-го побралися.
— Довго жили в скромній "однушці". Із меблів були тільки диван і стіл, а замість стільців — валізи.
1978 року в подружжя народився син Іван. Чурікова хотіла, щоб він продовжив батьківську династію. Хлопець закінчив Інститут міжнародних відносин і став ресторатором. Кілька років тому відкрив ресторан "Діти сонця" в дачному містечку Передєлкіно під Москвою.
Панфілов і Чурікова нині живуть у трикімнатній квартирі на Ленінському проспекті в Москві.
— Побут у нас примітивний, — бідкається. — Прибирає помічниця Манана. Вона готує, бо я не маю на це часу. Хоча, коли приходять друзі, пораюся на кухні. Фірмова страва — уральські пиріжки й бульйони.
У квітні Чурікову шпиталізували з підозрою на інсульт. Лікарі припускали, що вона перевтомилася або ж далася взнаки аварія. Торік її збила машина навпроти власного будинку. Актриса травмувала спину.
— У маминому віці треба берегтися, а вона постійно витає десь у хмарах, — бідкався тоді син Іван.
1943, 5 жовтня — Інна Чурікова народилася в м. Белібей під Уфою в Башкирії
1951 — батько покинув сім"ю; з матір"ю переїхала до Москви
1960 — вступила до Щепкінського театрального училища, знімається в кіно
1967 — побралася з режисером Глібом Панфіловим
1978 — народився син Іван
1984 — отримала премію найкращої актриси на кінофестивалі в Берліні
1991 — стала народною артисткою СРСР
4 
35413
Коментарі
1