Непримітні двері до кабінету заступниці гендиректора Національного художнього музею Марії Скирди, 42 роки, туляться з бічної сторони приміщення. Господиня в білому светрі та яскраво-блакитному палантині.
— У ЗАГСі мене записали Мариною. Але вдома бабуся заявила: "Яка Марина? Маша!". Тепер живу подвійним життям, — жартує. — Мій покійний батько Юрій Скирда був художником. 1994-го потрапив під машину. Зараз часто крутять його мультик про бегемота, що спіймав сонечко. А фільм "Гарячі зорі" колись показували по телебаченню 7 листопада. Аби створити для нього реалістичну ляльку, тато фотографував мене, а потім переводив у малюнки.
Марія киває на стіну, де висять фотографії, лялькові пістолі, сідло зі стременами, кобза.
— Це з його останнього фільму "Дума про козака Голоту". Мій спадок. Мали дачу в Осокорках, — продовжує. — Там були дачі художників Меліхова, Вронського, Лопухова. Вони приятелювали з дідом. Дід був заступником начальника ДАІ міста, відповідав за видачу водійських прав. Колись художниця Тетяна Яблонська потрапила в якусь пригоду, і в неї відібрали права. Мій дід усе швидко залагодив.
Каже, що відразу після школи вступила до художнього інституту.
— Святкували вступ на нашій дачі. У компанії опинився і Лесик Подерв"янський. Я заклякла: він був нелюдськи красивим. Був чоловіком маминої приятельки, у них була маленька дитина. А я тоді мала 17 років і була ду-уже красива. Скільки моїх портретів написали, награвіювали, виліпили, вирізали з дерева! На першому курсі, у 18 років, руку і серце мені пропонували 18 разів.
Дітей у нас не було
Гучні посиденьки з літературними читаннями переросли в кохання.
— У мене якраз одна любовна історія закінчилася драматично. А Подерв"янський розстався зі своєю дружиною. Жартував, що мене підібрав. Я єдина з усіх трьох його дружин, яку він узяв на Кавказ. Побували в Хевсуретії, в глухомані, де знімався фільм Тенгіза Абуладзе "Мольба".
А вдома всі турботи лягли на мої плечі. Кажу: винеси відро зі сміттям. Лесик починає розмірковувати. Мовляв, ти розумієш, Мурзику, світ потерпає від ентропії, все розсипається. А ти намагаєшся все звести до купи, навести порядок.
Марія вважає, що найцікавіші літературні твори Подерв"янський написав, коли вони жили разом.
— Якось з подругами розмовляли про романтику. Одна каже: а от мені написав вірша поет. Інша: а мені присвятив картину художник. Я похнюпилася: "А мені ніхто нічого не присвятив. Тільки Подерв"янський "Павліка Морозова", — Марія картинно опускає очі. — Я редагувала його рукописи. Скажімо, як правильно писати матюки українською мовою? Лесик спитав: "Хочеш, я тобі щось присвячу?" Або... — роздумує Марія, дістаючи цигарку з пачки, — або я сама напросилася?
Скільки ви жили разом?
— 15 років. Ініціатором розлучення була я. Дітей у нас не було. Але в Лесика є донька від першого шлюбу. Теж художниця. Ставлюся до Насті якщо не як до доньки, то як до молодшої сестри.
Марія з цигаркою виходить на ґанок. Якась бабуся-працівниця скаржиться, що машини загороджують підходи до музею. Марія її заспокоює. Закурює.
— Є старша, середня, молодша дружини Лесика. Іноді всі збираємося — на свято або похорон, усяке буває. Його мати вважає, що ми всі — її доньки.
Марія всміхається:
— З третьою дружиною Лесик нарешті знайшов себе. Вона схожа на його матір в юності. Звуть її Маша, як мене. А за віком вона, як його донька.
Твій новий чоловік теж художник?
— Він еколог. Нас гнітить мегаполіс, тому хочемо переселитися на Закарпаття, у Синевирський заповідник. Або жити в Криму чи в Дунайських плавнях.
Марія гасить цигарку і вертається до кабінету. Відповідає по телефону, що зайнята.
— Мій чоловік, Олег Бадахов, — теж із відомої родини. Його дідусь — полковник, зі старовинного карачаївського роду, герой визволення Києва. Одружувався з бабусею в окопах Сталінграда. Дружком на їхньому весіллі був письменник Віктор Некрасов. Він пішов у розвідку боєм, аби з німецького бліндажу притарабанити їм ящик коньяку.
Сам Олег — з Ташкента. Після тривалих мандрів обрав для життя Київ. Розмовляє українською, але з дивним акцентом.
1964, 28 січня — Марія Скирда народилася в Києві у родині художника Юрія Арсенійовича й мистецтвознавця Катерини Якимівни
1981 — закінчила школу на Лісовому масиві
1986 — закінчила Київський художній інститут; працювала в Київському музеї російського мистецтва
1987 — вийшла заміж за художника й письменника Леся Подерв"янського
1992 — свекор, художник Сергій Подерв"янський, намалював портрет Марії
1994 — в автокатастрофі загинув батько Марії мультиплікатор Юрій Скирда
2002 — одружилася з екологом Олегом Бадаховим
2003 — заступник гендиректора Національного художнього музею України
5 
1
Коментарі