Ігореві Завадському в СІЗО передають картоплю і помідори

Акордеоніст 46-річний Ігор Завадський вісім місяців сидить у СІЗО. Йому загрожує 12 років тюрми. Музиканта, його адміністратора і водія звинувачують у шести випадках педофілії та розповсюдженні порно. Міліція стежила за акордеоністом понад рік. У його квартирі на Подолі встановили приховану камеру. 23 березня Завадського затримали біля під'їзду. Велосипедом він підвозив додому підлітка.

У столичне Лук'янівське СІЗО передачі носить знайома музиканта 55-річна Любов Трофимова. У вівторок тягне велику чорну сумку. Дві — несе 50-річний Ігор, знайомий Завадського. Він сивий, волосся до плечей. У Трофимової яскраво нафарбовані губи.

— Я подзвонила Ігорю, бо сама це просто не донесла б, — каже Любов Трофимова. — Він із громадського об'єднання "Наша Земля". 2009-го ці люди мітингували проти забудови Андріївського узвозу. Завадський безплатно влаштував для них концерт.

— Я — не фанат Завадского. Но в то, что он педофил, не верю. Понимаете, педофилы, они рассказывают об том. А Игорь ни разу ни о чем подобном! Его просто уничтожают как музыканта, — вважає Ігор. — Он должен репетировать 8 часов в сутки, иначе Украина просто потеряет его. Люба купила поношенный аккордеон за тысячу гривен. У Игоря есть концертный, но его в СИЗО нельзя — там сырость. Мы попросили передать ему. Следователь и начальник СИЗО разрешили, а прокуратура — нет. Хоть Игорь собирался играть с выключенным звуком. Ему пришлось вырезать себе макет из фанеры. Нарисовал на нем клавиши и играет.

У КПП за віконцем сидить охоронець. Записує наші прізвища у грубий журнал, кожному каже номер. Мій — 95-й. Пункт передач — це обнесене муром подвір'я з будиночком посередині. Сідаємо на лавку. Кожні 5 хв. повз проходять люди з "кабанами". Так на жаргоні СІЗО називають передачі.

Ігор біжить докуповувати на Лук'янівському ринку воду і сік.

— Ми руки відірвали б, якби й напої з дому тягнули, — пояснює Трофимова. — Передати ув'язненому на місяць можна дві передачі по 30 кілограмів, або одну на 60. Ігорю на Великдень хтось передав три яблука і паску. Через це в мене вже продукти не прийняли. До кінця місяця сидів голодний. Бачила його на відеоконференції минулого тижня в суді. Скаржиться, що зір погіршився. В нього короткозорість раніше була мінус 9 і мінус 11, а зараз мінус 12 та мінус 15.

Любов Трофимова працює продавщицею у столичній книгарні. Познайомилися 1997-го.

— Ігор тоді заробляв на життя грою у підземному переході біля метро Театральна. Моя подруга Олена якось каже: "Там у переході грає хлопець, дуже гарно, ідем послухаємо". Запросили його в гості. А він такий гоноровий: "Тоді запрошуйте і моїх друзів". Прийшла компанія, чоловік вісім. Наприкінці 1998-го Ігор з Оленою заручилися. За освітою вона — організатор масових дійств, закінчувала університет культури до Поплавського. Але поїхала в Іспанію вчитися на менеджера з туристичного бізнесу. Вони разом багато по Європі подорожували. Ігор грав на площах — у Франції, Іспанії, Італії. Розійшлися 2000-го. Олена зараз заміжня, у неї дочка 10 років. Після розриву Ігор поїхав із концертом у Францію. Повернувся окрилений, покликав мене на свій концерт. Каже: "Я повінчався. Глянь, он вона сидить у залі".

2006 року музикант розповів у інтерв'ю "ГПУ", що його дружину звати Міррей Роуз, вона — юрист.

— Два роки жили у цивільному шлюбі. Я літав до Франції, вона — в Україну. Але мені був не до душі прагматизм французів, а вона не збиралася оселятися в Україні, — розповідав музикант.

— Француженки не такі красиві, як показують у кіно. Брюнетка маленького зросту. Думаю, він почав зустрічатися з нею на зло Олені. Невдовзі розійшлися, — додає Любов Трофимова.

У пункті передач гамірно. Вибігає молода жінка в чорному картузі, кричить:

— Трофимова!

Любов Владиславівна хапає возик на коліщатах. Повертається Ігор, підхоплює решту сумок. Виймають дві пляшки негазованої мінералки "Моршинська", 1 кг червоних помідорів, 2 кг вареної картоплі в целофановому пакеті, пучки петрушки, цибулі й кропу, 1 кг гречаної крупи. 10 булочок з маком випадають із целофану на брудне підвіконня, залите чимось малиновим.

Жінка у віконечку приймає продукти. Біля неї — стіл. На ньому кухарська дошка і якась залізяка. Двоє відвідувачок сидять на лавці навпроти. Перед ними — купа пачок "Мальборо". Витягують цигарки та складають у целофанові пакети.

— Що за залізяка? — запитую.

— Это щуп, доця, — піднімає голову старша, у плетеному зеленому береті. — Им в продукты тыкают. Чтобы в моркве, например, героин не передали.

Жінка за віконечком оглядає півхлібини, порізаний батон і домашній пиріг. Зважує їх у руці, а пиріг бере за край та трусить.

— У СІЗО сигарети це — гроші, — пояснює Трофимова. — Там закритий простір, у якому нічого не роблять. Тому люди курять і п'ють чай. Весь ізолятор пропах сигаретами. Для Ігоря це мука, в нього на тютюновий дим алергія. Через адвоката попросив принести сигарет та віддає охоронцям. За це його водять на прогулянки з некурцями.

Ігор Завадський народився в місті Інта на півночі Росії. У 1970-х батька-шахтаря направили працювати до казахського міста Екібастуз, а в 1980-х — до Запоріжжя. Мати Ніна Петрівна доглядала сімох дітей.

— Кажуть, геніальні діти народжуються в родинах, де багато дітей і батько набагато старший від матері, — говорить Любов Трофимова. — Ігор наймолодший у родині. Коли народився, трьом братам було за 20. Він не любив про них розказувати.

Мати Ніна Петрівна ходить на побачення?

— Лише сестра приїхала раз, у липні. Мамі — 84 роки. Вона освічена жінка. Багато читала, слухала класичну музику. Але до Києва років зо п'ять не їздить. Їй важко ходити, болять ноги. Регулярно приїжджала до Києва на Ігореві концерти, коли тато був живий. Ночувала по синових знайомих. Раз зупинилася у моїх батьків. Ніна Петрівна — людина вольова, з характером. Сказала: "Перед концертом у мене має бути зачіска і манікюр". Моя мама повела її в кілька перукарень. В першій Ніні Петрівні не сподобався дизайн, у другій перукарка. Погодилася стригтися та фарбувати нігті в перукарні на Хрещатику, я її сама туди відвела. І попросила прибрати з квартири нашого кота, щоб не ходив по її кімнаті.

Як тепер до Завадського ставляться столичні музиканти?

— На третій тиждень після його арешту в консерваторії всі отримали команду мовчати. Зі мною не розмовляють. Учень Ігоря, його однофамілець Іван Завадський вступав цього року в училище. Переживав, що на екзаменах скандальне прізвище йому завадить.

Троє старших братів музиканта померли. Середульші сестра і один брат живуть у Росії. Матір має хворе серце, лежить у лікарні.

×