— Не думала, що вийду заміж за іноземця. Із чоловіком познайомили друзі. Він навчався в Запоріжжі в медичному університеті, — розповідає 31-річна Катерина Колесникова.
10 років живе в Йорданії. Вийшла заміж за 39-річного Тарека Хадера. Виховують дочок 9-річну Наталію та Надін, 7 років.
— Одружувалися в Україні. Коли чоловік закінчив навчання, переїхали за кордон. Там оформили місцеве свідоцтво про одруження. Отримала посвідку на проживання. Щороку її продовжувала. Через п'ять років дали громадянство. Воно потрібне більше для місцевих, щоб сприймали за свою. Тому від українського не відмовлялася. Для дітей також зробила подвійне. Щоб мали вибір, коли виростуть.
Доньки два роки ходили в садочок при школі, де їх готували до першого класу. Навчаються в приватному закладі. Кожен предмет викладають двічі. Спочатку арабською, потім — англійською мовою. Ще додатково вивчають французьку.
У школі в Йорданії навчаються 12 років. Для батьків це — найскладніший період. Закінчити школу коштує дорожче, ніж університет. Ми за третій клас платимо 1090 динарів на рік. Це близько 41,5 тисячі гривень. Із кожним класом вартість навчання зростатиме на 4 тисячі гривень. При цьому середня зарплата по країні — 18 тисяч гривень.
Діти ходять у шкільній формі. Все має бути відповідного кольору — від заколок для волосся до курток. Наприклад, взуття — лише чорне. Літом одягають спідниці темно-червоного кольору, верх — блакитний. Узимку носять темно-зелені штани. Якщо хтось прийде не у формі, відправлять додому. Їдалень при школах немає — лише кіоск із булочками, чаєм і соком. Даю донькам гроші або пакую обід із собою.
Щороку купуємо в школі пакет із підручниками, зошитами, щоденником. Коштує близько 9 тисяч гривень. Віддати меншій доньці книжки старшої не можу, бо діти в них пишуть.














Коментарі