— Чекала Ваніного освідчення після того, як побували в травні на весіллі його сестри. Була виїзна церемонія, багато гостей. З того часу батьки почали випитувати, коли ж ми нарешті одружимося, — розповідає вінничанка 21-річна Аліна Колієвська.
30 серпня на хокейному полі їй освідчився 22-річний Іван Яковенко. Він грає в хокей на траві.
— Закінчився останній матч вінницької команди ОКС, — говорить Аліна. — Іван після поєдинку побіг у роздягальню, а я чекала на трибуні. Раптом по черзі до мене почали підходити гравці команди й дарувати троянди. Останній попросив оглянутися назад. Там стояв Ваня.
— Освідчитись я вирішив ще весною, — каже Іван. — Довго думав, як краще це зробити. Порадився із сестрою і вирішив запропонувати руку і серце після гри. Три ночі перед освідченням майже не спав. За мить до виходу мені відняло мову, а серце виривалося з грудей. Коли побачив її сльози, взяв Аліну за руку і сказав те, що давно хотів. Батько мій теж романтично мамі освідчився. Купив букет, шоколадку і пляшку вина, запросив маму покататися на машині. Попросив стати його дружиною за містом на природі.
— Заплакала, бо зрозуміла, що він задумав, — пояснює Аліна. — Я ходжу на всі ігри. Того дня теж пішла. Коли збиралися, запитала, що вдягати. Ваня порадив сукню. Не здивувалася, бо після матчу ми планували їхати на день народження до друзів. Ми познайомилася на дні народження Ваніної сестри. Ми з нею подружки. У мене тоді був хлопець, тому на Ваню не звертала увагу. Відчувала, що йому подобаюсь. Але ми вчилися в різних країнах. Я — на фотожурналіста у Варшаві. Він закінчував спортивний факультет у Вінниці.
— Доки Ваня залицявся, я на нього не зважала, — розказує Аліна. — Як тільки припинив залицятись, відчула, що він мені подобається. Я йому про це сказала на одній зустрічі і втекла. Пройшло кілька днів, і Ваня написав у соцмережі. Запропонував зустрічатися. Я саме мала приїхати з Варшави на канікули. Він навіть за руку мене боявся взяти. Просто ходили вулицями. Друзям стидалися зізнатися, що ми вже разом.
— Їздили одне до одного в гості. Якось батьки підіграли Вані. Передавали мені передачу, а насправді з сумкою приїхав Іван. Я раз приїхала в сьомій ранку, зайшла в квартиру до коханого. Коли прокинувся, не міг повірити, що то біля нього я. Цілий день мене перепитував, чи я не примарилась йому. Годинами говорили по скайпу. Щоб не прощатися, лягали спати і на ніч не виключали відеозв'язок. Я вранці прокинулась перша і дивилася, як коханий спить.
— Три роки живемо по черзі то в мене, то в нього, — продовжує Аліна. — Рідко сваримося. Ваня частіше уступає, ніж я. Обоє вміємо готувати. У хлопця виходить шикарна шарлотка. Я її обожнюю, бо кидає туди банани, апельсини. А я йому смажу смачні деруни. Весілля плануємо на червень наступного року. Обоє хочемо побратися влітку. Весілля буде таким же оригінальним, як зізнання. Хочу виїзну церемонію і вінчання. Але від деяких традицій відмовлюся. Не подобається викуп нареченої за гроші. Хочу, щоб замість грошей коханий танцював, співав і читав вірші.
2 
1
Коментарі