Колишній політв'язень Григорій Куценко помер на 69-му році. 19 вересня його поховали на Берковецькому кладовищі у столиці.
— Два місяці тому Григорій пішов у саморобну лазню, — каже дисидент 68-річний Василь Овсієнко. — Там обпікся. Останні дні життя провів удома.
Григорій Куценко народився в селі Іванівка Ставищенського району на Київщині. Працював на суднобудівному заводі. Служив у ракетних військах. Отримав звання лейтенанта. Його направили в Московський військовий округ. У російській столиці від місцевих дисидентів отримував нелегальну літературу й самвидав.
— Не міг не поділитися цим світлом у серці зі своїм оточенням, — говорив Куценко. — Дав колезі почитати "Один день Івана Денисовича" Олександра Солженіцина. Він мене здав.
1985-го Куценка засудили до чотирьох років таборів суворого режиму. Покарання відбував у Пермських таборах. На волю вийшов за два роки. Був реабілітований 1992-го. Останні 11 років Григорій Петрович очолював Київське товариство політв'язнів і репресованих.
У Григорія Куценка залишилися дружина Надія Михайлівна, донька Світлана, онуки Оксана й Михайло.
3 
1
Коментарі