— Ірина була веселою і довірливою. Роман з Пороховщиковим за 30 років перетворив її на божевільну стару, з мутним розумом, собачою відданістю у вицвілих від постійних істерик очах, — говорить 48-річна Ксенія Ларіна про подругу Ірину Пороховщикову, покійну дружину російського актора Олександра Пороховщикова.
Уночі 10 березня Ірина повісилася. Кажуть, причиною стало повідомлення лікарів про те, що її чоловік не доживе до ранку. Його поклали в лікарню після інсульту.
— Пороховщиков був домашнім тираном, забороняв дружині народжувати, — згадує Ксенія. — Він був рабом своєї матері, а ненависть зганяв на Ірині. Історія цієї родини колись стане основою для фільму жахів.
— У шлюбі часто одна людина стає залежною від іншої, — розповідає київський біоенергетик 44-річна Лілія Романова. — До мене на прийоми приходили кілька сімей, у яких або чоловік, або жінка — тиран. Здебільшого це люди, яким батьки в дитинстві годили в усіх забаганках. Шлюби вони укладають з тими, хто готові в усьому коритися.
Чоловік-садист у родині — енергетичний вампір. Він тримає дружину в постійному стресі. Навіть якщо все буде добре, він знайде до чого причепитися. Звинувачуватиме її у поганій погоді, невдачах на роботі. У жінки, яка живе із садистом, розвивається почуття вини. Вона швидко марніє, стає схожою на мумію, перестає за собою слідкувати. Усе це робить, щоб догодити чоловікові і не викликати в нього ревнощів.
У парі такі люди живуть довго. Своє життя вони називають "солодким болем". Дружини садистів часто накладають на себе руки. Їхні душі ніколи не знайдуть спокою. Гріх після самогубства падає на всю родину, особливо на дітей та онуків.
2 
1
Коментарі
1