Художниця 25-річна Ніна Мурашкіна свої картини бачить уві сні. Біля ліжка завжди має блокнот та олівці, щоб замалювати побачене.
Майстерня художниці розташована у приміщенні старого гуртожитку на вул. Пожарського в Києві. Картини стоять попід стінами. Попереду полотно "Не проси". На ньому — чоловіча голова у вінку. Замість квітів зображені оголені жінки.
— Чоловіча голова мені наснилася десь рік тому. Вона лежала на довгому столі, дихала і дивилася на мене. Жінки не говорили, але час від часу ворушилися. Цей сон бачила три місяці, доки не зобразила все на полотні.
Показує фотографію роботи "Журливі повії". На ній 20 голих жінок сидять у колі.
— Вони мені теж приснилися. Я сиділа збоку, а жінки водили хоровод навколо мене. Мені подобався їхній танець. За якусь мить відчувала, що маю щось зробити. Підвелася зі свого місця і пішла з ними танцювати. Танцювала, доки не стомилася.
Ніна Мурашкіна наливає у склянку води. На коробку кладе подушку, сідає. Розповідає, що малює голих жінок із 5 років.
— Почала робити це на знак протесту. Батьки віддавали мене в різні спортивні секції. А мені туди зовсім не хотілося ходити. Сказала, що буду малювати. Змушені були відвести мене в ізостудію. Туди брали лише з 7 років. У всіх документах писали, що вже виповнилося 7.
Якось татові на день народження подарувала картину, розміром 60 на 80 сантиметрів, із голою жінкою. У кімнаті сиділо повно гостей. Коли розгорнула пакунок, всі ахнули. Батько сказав: "Тепер ця жінка завжди буде зі мною". Вона досі збереглася. Висить у кімнаті батьків. Вони незадоволені, що я малюю. Не вірять, що мистецтвом можна заробити на життя.
Полотна художниці є в Австрії, Польщі та Росії.
— Два роки тому подарувала подрузі дві картини з відвертими сюжетами. Через рік вона мені їх повернула. Сказала: "До мене приїхали батьки. Вони заборонили, щоб твої роботи висіли на стінах моєї квартири". Відтоді дарувати картини перестала. Близьким друзям можу продати за мінімальну вартість — квіти, цукерки чи яблука.
Показує свої роботи з лайливими словами. На жіночих і чоловічих тілах написані матюки.
— Люблю у малюнках компонувати нецензурну лексику. Коли люди бачать мене поряд із цими картинами, кажуть: "Вы — тургеневская девушка, что вы делаете?". У моїх картинах нецензурна лексика надає ваги образу. Якось пішла до художника Сергія Якутовича з цими малюнками. Він подивився, а потім каже: "Такі малюнки робила моя покійна дружина, але вона нікому їх не показувала. Ти знайшла у собі сміливість зробити це".
Ескізи робить у метро, на вокзалах і пляжах для нудистів.
— Я рідко загоряю, бо маю світлий колір шкіри. Сідаю в тіні й непомітно замальовую. Жоден нудист за це на мене не образився. Вони на це краще реагують, ніж люди в купальниках. Ті сваряться, проганяють. Якось пізно їхала в метро. Чекала поїзда і замальовувала в блокноті жінку, яка поряд стояла з букетом квітів. Ззаду до мене підійшов її чоловік. По обличчю видно було, що розлючений. Мовчки вирвав блокнота і побіг.
На нудистському пляжі малювала чоловіка з гарним торсом. Він мене помітив. Поклав руки на пояс і так стояв, доки я не закінчила малювати. Потім підійшов до мене. Попросив, щоби подарувала. Я погодилася. Він забрав малюнок, одягнувся і пішов. За кілька хвилин повернувся з цукерками та квітами.
3 
1
Коментарі