"Ґелґотіння пінгвінів не затихає ніколи"

 

— Їхав на станцію на місяць, а потрапив на три. Зрозумів це вже в аеропорту, коли побачив квитки, — каже львівський науковець 30-річний Ігор САВЧИН.

Він двічі був на українській антарктичній станції "Академік Вернадський". Вона розташована на мисі Марина острова Галіндез, за 7 км від західного узбережжя Антарктичного півострова. Це майже 15,5 тис. км від України.

— Щороку Національний антарктичний науковий центр подає програму досліджень, науковці пропонують свої проєкти. Ми з колегою досліджували рух тектонічних плит і вивчали льодовики.

Ігор Савчин працює в Інституті гео­дезії Національного університету "Львівська політехніка".

— На час експедиції за кожним її учасником зберігається зарплата за основним місцем роботи. Також виплачують добові, — розповідає. — Проїзд та забезпечення на станції оплачує держава. З колегою на двох мали 130 кілограмів вантажу. В основному — обладнання. Речей багато не брав. Мав шапку, рукавиці, балаклаву, лижні окуляри — в Антарктиді тонкий озоновий шар, сонце може зіпсувати зір.

З Києва до станції дорога зайняла 10 днів. Літаком із пересадками дісталися міста Пунта-Аренас у Чилі. Звідти пливли на станцію протокою ­Дрейка.

— Чіткого розпорядку дня на станції не існує. Кожен сам вирішує, коли працювати, — говорить Ігор. — Ми прокидалися о восьмій. З ночі кухар розставляє масло, сир, хліб. Кожен їсть, коли хоче. Обідали у дві зміни по 20 людей. На перше — суп чи борщ. До гарніру обов'язково м'ясо або риба. Іноді є молочне. На вечерю — гарнір і салат. Стандартної пор­ції немає. Накидаєш, скільки хочеш. У дефіциті кава, адже для такої кількості людей пачки вистачає на один присід.

Щосуботи всі дослідники збираються у барі. Святково одягаються, відкривають вино і всім потрохи розливають. На день народження кожного зимівника передбачена пляшка шампанського, а кухар випікає торт. Він має вихідний лише в неділю. Тоді готує хтось із команди. Посуд за собою кожен миє сам. Сміття на станції сортують.

Станція обігрівається й освітлюється від дизельного генератора. Використовують опріснену воду з океану.

— З рідними спілкувалися через інтернет раз на два дні. Швидкості вистачало лише на надсилання повідомлення. Якщо хтось пересилав фотографію, на тому інтернет і закінчувався, — каже Ігор. — На острові Галіндез живе колонія з 1500 пінгвінів Дженту. Вони виростають не вище 50 сантиметрів. Дуже погано пахнуть — де їдять, там і випорожняються. Бруд із них змиває вода, але запах лишається. Біля станції ґелґотіння пінгвінів не затихає ніколи. Це те ж саме, що мати 1500 гусей.

×