В урочищі Сандармох 27 жовтня 1937-го відбувся перший день розстрілів в'язнів капітаном держбезпеки Михайлом Матвєєвим. Знищили 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення.
У грудні 1933 року Соловецький табір примусових робіт був реорганізований у відділення Біломоро-Балтійського комбінату з центром у Медвеж'єгорську (нині - Карелія, РФ). З 1937 року функціонував як Соловецька тюрма особливого призначення.
Особлива трійка УНКВД Ленінградської області почала підписувати вироки в'язням Соловецького етапу 9 жовтня 1937 року. Протягом 5 діб чекісти засудили до розстрілу 1116 осіб. Знищувати людей вирішили в урочищі Сандармох на півночі Карелії. У розстрільних списках опинилися політики, військові, вчені, письменники, митці, священники та заможні селяни – люди, які не сприймали радянської дійсності, за що отримали тавро "ворогів держави і народу".
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Розстріляли українського дипломата
З 27 жовтня по 4 листопада рішенням "трійки" УНКВС Ленінградської області в Сандармосі стратили 1111 в'язнів Соловецької тюрми особливого призначення ГУДБ НКВС СРСР. Імовірне місце другої масової страти — пустище Койранкангас офіційно не визнано.
Місце розстрілів в'язнів Соловецького етапу в урочищі Сандармох було виявлене у 1997 році карельським дослідником членом правозахисного товариства "Меморіал" Юрієм Дмітрієвим.
Загалом у Сандармосі у 1930-х роках органи НКВС розстріляли понад 9,5 тис. людей 58 національностей, переважно спецпоселенців і в'язнів з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР, а також жителів навколишніх сіл. На площі 10 га виявлено 236 розстрільних ям.
Дипломата Миколу Любинського розстріляли чекісти в урочищі Сандармох 8 січня 1938-го. Захищав інтереси Української Народної Республіки на міжнародній арені.
Коментарі