Чотири роки тому в жителя Луцька 45-річного Гліба Сергеєва виявили рак плеври. Цю хворобу вважають невиліковною. Проте за півтора року в чоловіка зникли її симптоми.
Гліб із дружиною Валентиною мешкає на першому поверсі багатоповерхівки. Запрошують на кухню.
— Ніколи на здоров"я не скаржився. Не курив. Щовечора, як стемніє, у трусах бігав навколо будинку, щоб ніхто не бачив, — починає розповідь Гліб Сергеєв. — А за півтора року до діагнозу перехворів запаленням легеневої оболонки. Потім почалися болі. Здав аналізи в Києві. Як побачив лікаря, все зрозумів по його обличчю. Запитав тільки: "Що, рачок?" Це була осінь 2004-го.
— Діагностували мезателіому плеври останньої стадії, — говорить Валентина. — Легені вкриваються таким собі панцирем. Людина не може дихати. Лікар сказав, що з такою хворобою живуть кілька місяців. Максимум — півтора року.
Чоловіка перевезли у хоспіс — лікарню, де перебувають смертельно хворі пацієнти. Там він жив півтора року.
— Це була не людина, а тіло і два чорних ока, — згадує дружина. — Постійно кашляв, рвав кров"ю.
— Доки жив у хоспісі, померло 18 моїх сусідів по палаті, — зітхає Гліб. — Щойно звикнеш до нового співмешканця, його вже відвозять. Одного разу почув, як родич хворого поцікавився, коли звільниться місце. Лікар подивився на мене і відповів: "Тижнів за два можете привозити". А я різко пішов на поправку. У листопаді позаторік виписали з хоспісу.
Після зцілення подружжя вирішило створити в Луцьку асоціацію для онкохворих та їхніх близьких.
— Асоціація має забезпечити людям моральну підтримку та юридичне консультування, — вважає Сергеєв. — Ну і, звичайно, при ній повинен бути онколог.
Валентина показує пачку листів.
— Уже відповіли більш як на двісті, — каже жінка. — Усі хочуть, щоб їм дали рецепт лікування. Але ж ми не лікарі. Відписую, що можемо тільки поділитися особистим досвідом. Саме ж лікування складне й індивідуальне.
Гортає листи.
Доки жив у хоспісі, померло 18 моїх сусідів по палаті
— "Мою семью постигло глубокое горе..." — це з Миргорода Полтавської області, — зачитує. — "Это моя последняя надежда. В 2000 году определили рак груди с метастазами в легком. В 2007-м — метастазы в позвоночнике", — відкладає, бере інший лист. — "Если останусь жива, будете приезжать к нам на Черное море" — із Феодосії, Крим.
— Одного дня нарахував 158 дзвінків, — додає Гліб. — Телефонують із Польщі, Грузії. З адміністрації російського президента дзвонили. Говорив ніби й начальник, а голос такий нещасний.
Чоловік показує намальовану власноруч карту України. Області зафарбовані фломастерами різних кольорів.
— Це карта ракових захворювань, — пояснює. — Найбільше дзвінків із Кіровограда, Кривого Рогу на Дніпропетровщині. З Карпат, Криму майже не телефонують. З Волині теж не дуже багато.
Валентина викладає у Волинському університеті імені Лесі Українки. Гліб — військовий пенсіонер. Їхній син Олег мешкає у Києві. Подружжя знайоме вже понад 25 років.
— Я після інституту працювала у школі, — каже жінка. — А Гліб у вільний від служби час займався фотографією. Знімав шкільний святковий ранок. Як зараз пам"ятаю — було це 29 січня.
— На зйомках не звернув на Валю уваги. Цілу ніч фотографії проявляв. Вранці подивився уважніше — хтось там такий стоїть. Віддавати знімки пішов у школу з коробкою цукерок, — згадує Сергеєв.
Поруч із господарями всідається пухнаста біла кицька.
— Василиса Прекрасна, — гладить її жінка. — А перед цим у нас жила Василиса Премудра. Доки Гліб хворів, ні на крок від нього не відходила. Вискочить йому на груди — і сидить. А як виздоровів і повернувся з хоспісу, скоро померла від внутрішньої кровотечі. Можливо, перебрала його хворобу на себе.
— Пояснити випадок Гліба Сергеєва я не можу, — каже головний лікар обласного хоспісу Володимир Бачинський, 58 років. — Він перепробував масу лікувальних методик. Вводив у вену ліки, створені на основі полину. Пив конопляну олію, змішану з горілкою в певній пропорції. Про цілковите одужання Сергеєва говорити поки що рано. Але злоякісний процес зупинився. Чи дасть він про себе знати знову — невідомо.
Бачинський розповідає про ще одну людину, якій вдалося зупинити рак:
— У нашій лікарні вже кілька років лежить жінка зі злоякісною пухлиною хребта. Рак "з"їв" три хребця, а тоді зупинився.
2 
1
Коментарі