
На стінах у гімнастичному клубі олімпійської чемпіонки Стелли Захарової, 42 роки, — її фотографії в юності та великий портрет чоловіка — відомого футболіста Віктора Хлуса, теж молодого. Зараз йому 47.
Робочий кабінет Стелли обставлений по-діловому. Шафа з кубками, на масивному столі — папери, ручки, запрошення. Над столом висить фото Стелли та патріарха Філарета. Біля шкіряного крісла — маленький столик з дитячими знімками. Всюди — на фото, на стінах, за склом шафи — симпатичний чебурашка.
— Це мій талісманчик, — пояснює вона.
Захарова вбрана в прості джинси та в"язаний светрик кольору кави з молоком. Волосся зібране у щільний вузол. Косметики — мінімум. Навіть зблизька мініатюрній Захаровій не даси більше як 27.
— Дивіться, це — прес-реліз завтрашньої благодійної акції, — простягає вона аркуш паперу. — Київський дитбудинок "Берізка" попросив нас допомогти ВІЛ-інфікованим дітям.
Спортсменка довго розповідала, як важко організувати благодійний фонд, вибити у спонсорів гроші...
— Нове покоління просто не знало, хто така Стелла Захарова, — пояснює вона. — А старші пригадували: "А-а, це та, що стала чемпіонкою у 80-ті". Держава не дала нам ні копійки. Вза-га-лі, — прошепотіла вона, заплющивши очі. — А я так хотіла мати свій міжнародний турнір! Але спортивна гімнастика нікого не цікавила. Ось художня... Дерюгіна відкривала двері в кабінети ногою, — скривилася Захарова.
Між вами неприязні взаємини?
— Жахливі. Потім розкажу, — відмахнулася. — Ми брали в борг мати, штори... Я сама купила за 13 тисяч доларів гімнастичний килим. Зараз тренуємо 30 дівчат. Беру з них копійки — 100 гривень на місяць. Але ми, — гордо випростала спину, — таки провели свій турнір у Палаці спорту. 1978-го там лунали великі імена — Нелі Кім, Маша Філатова, Стелла Захарова, — згадала про себе у третій особі. — Судді віддали кубок Нелі Кім, але публіка змусила їх присудити перемогу мені.
Євтушенко і Хлус взяли шампанське
і поїхали до мене
То що із Дерюгіною? — нагадую.
— Скандал у гімнастиці триває ще з часів Людмили Турищевої. Ірина просто не уявляє, що ще хтось, крім неї, може проводити кубки. Мені казали в обличчя: "Ми знищимо вас разом з кубком, турніром і фондом".
Захарова довго скаржилася на свого опонента — Віктора Коржа.
— Він велосипедист, але навіть власна федерація не визнала його президентом, — вона стиснула пальці з бездоганним французьким манікюром. — То його зробили президентом федерації гімнастики. Печерський суд відмінив те рішення і офіційний президент тепер — я. Хочете посміятися? Коли я прийшла, вони залишили мені на рахунку 34 копійки.
Захарова поскаржилася, що багато часу зараз марнує у судах.
— Приїхала до рідного залу в Одесу, де виросла не одна олімпійська чемпіонка, а там — купа каміння. Я розплакалася, — зітхнула Стелла.
А як ваші діти ставляться до гімнастики?
— Син уже дорослий, на четвертому курсі Інституту міжнародних відносин. Пробував займатися футболом, та вчасно кинув. А Христиночка, їй п"ять, — гімнастка.
Як ви познайомилися з чоловіком?
— О, дуже цікаво, — сплеснула руками Захарова і закашлялася. Повернулася за п"ять хвилин.
Він дуже терплячий. Інший давно пішов би
— Приходжу якось на "Динамо", а там стоїть "стіна" футболістів. Шура Бойко, Вадим Євтушенко, Леонід Буряк, Олег Блохін, Віктор Хлус. Легендарна команда. А вирядилися як, — дзвінко розсміялася Захарова, — дублянки, ондатрові шапки. Я підійшла, а вони знущаються: "Дівчинко, як тебе звати?".
Після концерту Євтушенко і Хлус взяли шампанське і поїхали до мене. Зустрічалася я тоді з Сергієм Бєлоглазовим. І хоча вони з братом відомі в усьому світі борці, мама була проти. Вона хотіла, — довірливо розповіла Стелла, — щоб у мене був високий чоловік. А Сергій був низький.
Де ви жили?
— О, — схопилася за голову Захарова. — Про це можна книжку писати. Клуб "Чорноморець" дав нам в Одесі квартиру... З меблів — дві розкладачки, на кухні — тільки раковина, все старе й брудне. Та ще й маленький Олежик.
А як опинилися у Швеції?
— Там нападник був потрібен. За кордон наших спортсменів випускали тільки після 30 років. А Віті якраз "стукнуло" 30. Ми зібрали речі й поїхали.
Як влаштовувалися?
— Я поїхала туди не як олімпійська чемпіонка, а як дружина Віктора Хлуса. Де тільки не працювала: навіть бутерброди в ресторані робила. Якось сиділа на матчі, а діти бігають між рядами — збирають бляшанки з-під пива. За ці баночки можна було отримати кишенькові гроші. Мій п"ятирічний Олег радо побіг збирати бляшанки.
А вже коли вивчила мову — пішла в школу, вчителем фізкультури, — продовжила вона. — А ввечері тренувала дівчат у клубі. Які там зали! — притисла до грудей руки Захарова. — Ми купили дві машини, їздили за кордон. Створили навіть свою фірму, яка організовувала турніри. Якось приїхала до України у відпустку й зрозуміла, що не хочу повертатися. Умовила чоловіка.
Він у вас джентльмен...
— Він дуже терплячий, — погодилася Стелла. — Інший давно пішов би. Але й він інколи обурюється: "Скільки можна про гімнастику? Я ж не кажу, який гол сьогодні забив!" Спочатку жили за гроші, зароблені в Швеції. Придбали собі особняк у Зазим"ї, біля Десни — невеликий будиночок, двоповерховий, усього 210 метрів. Думаємо добудовувати, бо діти підростають.
Тепер, любий, сам зароби собі на хліб
Син уже самостійний?
— На жаль, ні, — зітхнула Стелла. — Вчиться на контракті, але підробляти не пробує. Іноді налаю його, то зникне на кілька днів. Повертається, а я йому: "Тепер, любий, сам зароби собі на хліб". Закриється в кімнаті й мовчить...
Як відпочиваєте від буднів?
— Люблю купувати дитячі речі, — перелічує Захарова. — Ходжу до косметолога в салон. Було б нечесно казати, що я бабусиними рецептами користуюся. Щодня о 7.30 роблю зарядку. Та головне — своя справа. Вдома, в домашніх капцях, з пиріжками — я б загинула!
1963 — народилася в Одесі
1969 — почала займатися гімнастикою
1980 — олімпійська чемпіонка
1982 — одружилася з футболістом Віктором Хлусом
1983 — народився син Олег
1999 — народилася донька Христина
2004 — президент Української федерації гімнастики
Коментарі