Ексклюзиви
Четвер, 26 квітня 2007 17:17

Ганна Загороднюк живе за 40 кілометрів від Чорнобиля

Автор: фото: Олександр ТУМАРКІН
  Ганна Загороднюк із села Куповате Чорнобильського району на Київщині пригощає березовим квасом туристів
Ганна Загороднюк із села Куповате Чорнобильського району на Київщині пригощає березовим квасом туристів

74-річна Ганна Загороднюк усе життя провела в селі Куповате, що за 40 км од Чорнобильської АЕС. Людей, які залишилися в зоні відчуження, називають самоселами.

— А неправда, — ображається баба Ганя. — Оно тут я родилася, — показує хату з дірявим дахом. — Тут жила, в цій хаті телевізор тримаю, аж чотири канали бере. А то вже ми купили, — показує дерев"яний будинок, поряд криниця, надворі гребуться кури. — Недавно пофарбувала вікна, лаву та хреста на могилі сина Андрія, — він помер у 1959-му в два роки. — А на половину дверей краски не хватило, — засмучується.

Таких, як баба Ганя, в зоні відчуження живе зо три сотні. Наймолодшому чоловікові — 49, найстаршій жінці — 94 роки.

— За три дні до вибуху на ЧАЕС приїхав агроном, — пригадує бабця. — Каже: "Баба Ганя, я двох поросят купив. Може, тобі одне треба?". Взяла я те порося. І пішли ми на поле біля лісу картоплю садити. Аж прибігає сільський голова. Говорить: "Кидайте картоплю, будемо поросят зганяти в одну загорожу, бо їдемо на п"ять днів".

Погрузилися ми в автобус. Я тільки подушечки взяла, шоб було м"якше сидіти. Бо моя сестра Соня — на ноги інвалід і на голову того, — крутить пальцем біля скроні. — Мамі сімдесят літ було, вже з кийком ходила. А ше в мене на шиї були дядько, свекруха і чоловік-п"яниця.

Приїхали в Копилів Макарівського району. Заходить депутат. Я до нього: "Синок, висади мене першу, бо маю самих калік у машині". Розбирали люди нас по хатах. Якийсь дядько свекруху на руки взяв, кудись поніс. Другий підійшов, маму — на руки. А я в машині, хвилююся. Добре, шо поселили нас в одну хату. Золоті господарі були. Ми й досі переписуємося. Жінку звуть Ганною. Її чоловік Петя помер, то я за нього молюся.

Потім нам дали п"ятикомнатну квартиру в селі Грузькому, тоже Макарівський район. Ми там пожили зиму. Снігу випало тоді по груди. А потім я не витримала й кажу: "Поїду додому". І, як зайці, чкурнули. Я все покидала: дивани, кроваті, трумо.

А радіації не боїтеся?

— Воно летіло небесами, і де впало, а де й нє. У нас міряли — вода чиста (в Куповатому радіаційний фон більший, ніж у Києві, до 40 мікрорентгенів на годину. Але там живе 40 людей. — "ГПУ"). Японці вертольотами літали. Один прийшов та каже: "Буду тут жить". Відповідаю, шо не буде, бо косити не вміє. А він: "Навчуся". Жартую: доки навчишся, я вмру.

Порося Машку купила за 250 гривень у райцентрі Іванків

Жінка веде далі:

— Нас виселять не нада було. Хтось циркулем неправильно провів, то ми й попали. У мене язвочка на нозі маленька, — показує півпальця. — Я її замотаю, але кульгаю все одно. Поїхала з ногою в Київ. Хлопець, який мене возив, звернувся до врача: "То баба із зони". Той махнув рукою: "Тепер уже і в Києві зона".

Як же ви тут живете?

— Люди свєт проводять, атапленніє. Але я дрова купляю — 150 гривень трактор. Порося Машку купила за 250 гривень у райцентрі Іванків. Цього тижня їздила, то вже по 290 продавали. Ще маю великого кабана Василія. Теличку Ласуньку. У нас три корови на село. В Опачицьке лісництво хлопці приїхали. Я попросила їх нарубати жердков. Зробила для корови клітку. То вже знаю, шо вона нікудою не вийде.

Пенсії вистачає?

— Получаю 400 гривень. Я з восьми год у колгоспі, навіть ланковою працювала. На буряки ходила. Полю-полю, розігнуся. Дивлюся назад, а там уже знову зілля виросло. Корови доїла. Шовкопрядів збирала недалечко. А тоді знову корови доїла, курей доглядала та кролів. Скрізь була, тільки в тюрмі нє. Грошей вистачає, навіть позичаю. Буває, просить людина. В неї діти є, а в мене нема. Нашо мені ті гроші? Так баба Ганя кожного жаліє і дурною вмре.

Де продукти купуєте?

— У райцентрі. Лавка чорнобильська (машина, яка привозила продукти на продаж. — "ГПУ") до нас уже не їздить. Тільки з райцентру приїжджають по п"ятницях. Оце привезли 12 буханок хліба. А в нас сороковини по одній бабі справляли. То її родичі десять буханок забрали. На село тільки дві лишилося. То я тепер оладки печу.

Розмовляємо після Пасхи.

— На Великдень нам дають автобус, їздимо у Чорнобиль в Іллінську церкву. Беру святити дві паски. Бо й водітєль же хоче. Хтось дає йому яйце, але ж паску дать — ще краще! А як із пляшечкою...

Потім баба Ганя йде на кладовище в лісі. Хвалиться, що в райцентрі тепер продають красиві надгробки:

— По 190 гривень. Оно шестеро людей повмирали, то вже красиво лежать, — показує на щойно насипані горбики. — Тут баба лежить, — показує на могилку із залізним хрестом. — Противна баба була, земля їй пухом. Звуть її в сільраду, а вона каже: "Буду я ше свою сраку кудись піднімати". А тут лікар лежить, — показує на хрест із табличкою "Ільченко Василь". — У Києві жив. Від раку згорів. Заповів себе тут поховати. А там я лежатиму, — показує убік, де стоїть старий дуб. На ньому видовбаний із дерева вулик, які робили ще за часів Київської Русі.




Торік 26 квітня Чорнобильську зону відвідали 26 тис. людей. Найпопулярніші — порожнє місто Прип"ять, частково заселений Чорнобиль та поїздка до реактора. Туристична фірма "Нью-Лоджик" бере за поїздку $467, а турфірма "Сам" — $413. Можна потрапити в зону і через сталкерів — військовослужбовців або колишніх жителів зони. Такі поїздки є неофіційними. Якщо вас спіймають, заплатите штраф у 20 мінімальних зарплат — 8400 грн. Сталкери беруть $100–150 із людини. Найдешевші поїздки організовують люди, які створили інтернет-сайт "Интересный Киев". Вони беруть 250 грн із людини.

1933 — Ганна Загороднюк народилася в селі Куповате Чорнобильського району Київської області
1941 — почала працювати в колгоспі
1957 — від шлюбу з односельцем Олександром народився син Андрій
1959 — помер син
1986, 26 квітня — переселилася в село Копилів Макарівського району Київської області, потім — у село Грузьке
1987, березень — повернулася у свою хату в зону відчуження

Зараз ви читаєте новину «Ганна Загороднюк живе за 40 кілометрів від Чорнобиля». Вас також можуть зацікавити свіжі новини України та світу на Gazeta.ua

Коментарі

Залишати коментарі можуть лише авторизовані користувачі

Голосів: 1413
Голосування Хто нині найкращий футбольний тренер світу?
  • 1) Хосеп Гвардіола
  • 2) Юрген Клопп
  • 3) Максиміліано Аллегрі
  • 4) Дієго Сімеоне
  • 5) Дідьє Дешам
Переглянути
Погода