— Обряд очень красивый, вы должны сами все увидеть, на словах не расскажешь, — говорить 50-річна Сара. Вона стоїть на могильному комплексі рабі Нахмана в місті Умань на Черкащині.
Там беруть шлюб хасиди 29-річний Шимон Бускіла та Меріль Троймен, 22 роки. Наречену обступають гості — заміжні жінки з покритими головами. Моляться та чекають на нареченого.
Меріль родом із Франції, із батьками жила в Парижі. За освітою — юрист. Поки що не працює. Її батько — інженер у корпорації ІВM, що займається програмним забезпеченням. Шимон працює у благодійному фонді, живе в Умані. Родом з Ізраїлю. Сповідують хасидизм. Із Меріль познайомився в Умані, під час її паломництва на могилу рабі Нахмана.
До Меріль на весілля приїхали родичі із Франції, до Шимона — з Ізраїлю. Розмовляють між собою англійською, івритом і французькою.
Обряд починається о 17.00. Могильний комплекс розділений на чоловічу та жіночу частини. На нареченій біла весільна сукня із довгим шлейфом, руки та спина закриті мереживом. Волосся зібране та підкручене. Голову покриває довга фата. Наречена з матір'ю читають молитву. Біля могили поставили біле крісло та арку з квітами.
— Шимон прийде за нею сюди, — розповідає Сара. — Його приведуть батько і тесть. А Меріль поведе її мати й бабуся Шимона. Така традиція. У чоловічій частині могили спорудили хупу. Це накриття, яке тримають на чотирьох колонах над молодими.
Родичі нареченої читають шева брахот — сім весільних благословінь. Наречений читає ктубу — подружній договір, де вказані його обов'язки перед дружиною. Дає викуп батькові, але не грошима. Пише на папері суму, в яку оцінює наречену. Ці гроші має віддати в разі розлучення. Часто там пишуть суми в мільйони доларів. Скільки написав Шимон, не каже. Після всіх обрядів під хупою наречений розбиває келих із вином.
— До весілля молоді не бачилися. Напередодні обоє окремо проходять обряд міква. Це ритуальна купіль, — пояснює Сара. — Перед купанням дівчина має зняти прикраси та навіть стерти лак із нігтів. Міква — означає духовне очищення. У воду потрібно занурюватися повністю, читаючи спеціальну молитву.
Замотана у фату наречена обходить свого майбутнього чоловіка сім разів. Шимон одягає обручку на безіменний палець правої руки. Із нареченої знімають фату та накривають нею всіх незаміжніх дівчат. Потім гості розривають тканину і беруть по шматку собі.
— Ставати під фату можуть не тільки незаміжні дівчата, а й усі, хто просять у Бога щось. У день весілля наречений і наречена можуть просити в Бога за інших людей, і це збувається. Тому всі просять у молодих благословення, — пояснює Сара.
Після обряду молоді та гості їдуть у готель неподалік. По черзі обдаровують молодят посудом і прикрасами. Молоді їдуть фотографуватися в парк Софіївка.
Святкувати починають о 21.00. Зала розділена гардинами надвоє. Усі великі релігійні свята чоловіки та жінки відзначають окремо. Так само й молять. Жінкам заходити на чоловічу частину суворо заборонено. В обох залах — шведський стіл. Усе кошерне. З алкоголю — вино та пиво.
— Еда праздничная, все блюда из овощей и курицы, — каже гість нареченого Хайм. — Спеціальних страв до весілля не готуємо. Торт, що на столі в нареченої, пекла сестра Шимона. Ще там є солодкий хліб, схожий на ваш коровай. Його наречена благословляє і роздає всім, хто хоче вийти заміж. Голуби, яких пускають з однієї частини зали в іншу, символізують вічну любов.
Гуляння закінчується о першій ночі. Наступні сім днів молодят запрошують у гості друзі та родичі. Після весілля подружжя залишилося в Умані. Меріль вивчає російську мову.
2 
1
Коментарі
1