"Ескіз першої монети вибрав Ющенко"

 

Брати-близнюки Сергій та Олександр Харуки з Володимиром Тараном знайомі понад 15 років. Усі троє — художники, усім трьом по 45. Кілька років тому об"єдналися в "Арттриум".

Пригощають кавою та горішками у карамелі.

Кажуть, ви робите все: малюєте ескізи марок, монет, займаєтеся дизайном...

— Не хвалимося, але минулого року з Японії привезли гран-прі — за кращу монету, — каже Сашко. — Монетний двір цієї країни щороку оголошує міжнародний конкурс. Ми перемогли 66 конкурентів. За нашим ескізом японці викарбували колекційні монети.

Де вчилися на художників?

— Брати закінчили художній технікум на Кіквідзе та Київський поліграфічний, — інформує Володимир, попиваючи каву. — А я — політехнічний: спершу радіотехнічний факультет, а потім поліграфічний. Двічі разом стажувалися у Швейцарії.

То правда, що ваші полотна продавали в галереях Швейцарії?

Сміються.

— Тоді ми не мали жодного досвіду, галерея збанкрутувала, нам нічогісінько не перепало, — згадує Таран. — Але наші роботи є в приватних колекція Канади, Німеччини, Швеції, Польщі, США.

Марки теж колективна творчість?

— Ми творимо спільний продукт, — каже Олександр. — І премії — на трьох, як-от приз фундації Георгія Нарбута з США за найкращу марку України впродовж першого десятиріччя незалежності.

І саке спробували — як слабенький самогон

А з монетами як?

— Монети та медалі починаються з ескізу, — пояснює мені Сергій. — Ескізів маємо понад 200. А монет за ними викарбували 58. Співпрацюємо з Нацбанком. Ескіз нашої першої монети — "Софіївка" в Умані — вибрав Віктор Ющенко, коли працював головою Нацбанку. Потім була монета до 100-річчя Олімпійських ігор, серії "Княжа Україна", "Спорт", "Флора і фауна України", "Народні музичні інструменти".

На марках і монетах можна добре заробити?

— Колись отримували копійки, зараз трохи більше, — зізнається Олександр. — Конкурси приваблюють більше через азарт, а заробляємо переважно на дизайні квартир.

Що запам"яталося з Японії?

— Коли вручали гран-прі, запросили на Токійську монетну конвенцію — там була така крутизна! — Сергій піднімає брови. — З десяток найбільших монетних дворів, дилери з усього світу.

— Головне, що Україну японці дуже заповажали, — додає його брат.

— Вони мають унікальне почуття форми, — не може нахвалити японців Сергій. — У Токіо використано кожен сантиметр площі. У них прагматичний естетизм. Саме там вивели кубічні кавуни. Й автомобілі в них "квадратні". І озеленення вражаюче. Супер!

Чим вас пригощали?

— Суші в Японії зовсім не те, що в нас. Смачнюще! — захоплено каже Володимир. — І саке спробували — як слабенький самогон. В інтер"єрах скрізь висока естетика.

Хотіли купити карту Токіо. Молодий продавець розкланявся, провів на другий поверх — до стелажа з картами. Усі — японською мовою. Просимо англомовний — він опускає очі, розводить руками. Ледь не розплакався: у Японії продавець не має права сказати, що потрібного товару немає.

Не конфліктуєте між собою?

— Темпераменти у нас різні. Ось ми з братом, — Олександр показує на Сергія, — неоднакові. А з Тараном спрацювалися. Може тому, що ми близнюки, а він — "близнюк" за гороскопом. І в нашої мами дівоче прізвище Тараненко. Сашко кум Володі: процвітає кумівство! — кладе в рот горішок.

А зараз над чим працюєте?

— Готуємо альбом про Чорнобиль і Хіросіму та Нагасакі. Хотілося б іще раз до Японії — побачити природу.

Кажу, що мушу вже йти. Художники просять в офіціанта рахунок. Той приносить і подає Сергієві. Підглянула: за чотири кави та горішки — 260 грн.

1960 — у Києві в родині службовців народилися Сергій та Олександр
1960 — на Київщині в родині вчителів народився Володимир
1982 — Володимир одружився з Тамарою, інженером; має доньок Ярину та Мар"яну
1989 — Сергій одружився з Наталею, архітектором; має сина Євгена
1990 — Олександр одружився з Оксаною, художницею; має доньку Анастасію
1990 — почали працювати на банкнотно-монетному дворі
1994, 1998 — стажування у Швейцарії
1990 — Володимир став мультиплікатором на "Київнаукфільмі"
1990, 1998 — усі троє занесені до Міжнародної енциклопедії екслібрису (Португалія)

×