28-річний Ернест і 24-річна Олена Салль побралися через програму "Давай одружимося". Туди торік обоє прийшли шукати собі пари.
Із Ернестом та Оленою зустрічаємося в японському ресторані "Японахата". Пара вечеряє суші. Чоловік — мулат, підкачаний. Олена руда, модельної зовнішності.
— Я українець, народився в Харкові. Розмовляю російською, але добре знаю й українську. Правда, говорю нею лише тоді, як хочу щось дешевше купити або домовитися з таксистом чи даїшниками. Тоді мене за свого приймають, — Ернест жує суші з червоною рибою. — Моя мати українка, а батько з Гвінеї. Я там жив до 7 років. Ходив в африканську школу, тому трохи знаю французьку.
— А мої батьки як почули, що Ернест мулат, запитали, чи розуміє він російську, — згадує Олена. — Спочатку вони не дуже зраділи, що в нього така зовнішність, але мамі сказала відразу: "Я щаслива".
На проект "Давай одружимося" Ернеста запросив друг.
— На кастингу зі мною спілкувалися шестеро людей. Запитували, навіщо прийшов і яка дівчина потрібна. Я описав, що хочу брюнетку, росіянку, з економічною освітою і щоб займалася баскетболом. Дівчата послухали мене й кажуть: "Є одна претендентка, ну, точне попадання". Мали на увазі Лєну. Я коли її вперше побачив, згадав, що зустрічав в інтернеті. Ми "дружили" на "Одноклассниках", але знайомі не були.
Олену вибрав із-поміж двох учасниць.
— Обманним шляхом перевіз її до себе жити. Сам поїхав на гастролі, а її попросив придивитися за моїм кошеням. Вона й не помітила, як перевезла до мене косметичку, сушку і залишилася.
Освідчився Ернест через три місяці після знайомства у День закоханих.
— Пропозицію зробив на повітряній кулі. Правда, було так холодно, що нас аж трясло, — згадує Олена. — Я відчувала, що Ернест моя людина. Могли пожити цивільним шлюбом, але хотіла законного чоловіка і сім'ю.
Після весілля подружжя поїхало на роботу до Китаю.
— Я навчив Лєну діджействувати. Правда, в неї не получалося спочатку. За пультом важко стояти. Не просто з'єднати трек із треком, щоб музика йшла нон-стоп. Ті, хто має талант до цього, вчаться три місяці щодня. А дехто і по п'ять років. Тому за діджейство платять хороші гроші. Китайці не знають англійської, ми закачали собі в айфони голосові перекладачі. Але основні фрази типу "ми хочемо їсти", "ми втомилися", "хочемо спати", "добрий день" і "дякую" вивчили.
2 
1
Коментарі