Колишній ракетник 65-річний Микола Нестеренко із села Будище на Черкащині відкрив удома музей радянських символів. Зібрав 4 тис. експонатів. Серед них пам'ятник Леніну, погруддя Дзержинського, Петровського та Куйбишева.
— У мене можуть руські слова проскакувати, бо 33 роки прослужив у ракетних войськах, — Микола Васильович зустрічає біля двору на пров. Волкова. Він у червоній футболці з гербом СРСР.
У дворі біля воріт та хвіртки стоять два прикордонні стовпи зеленого і червоного кольорів. Зверху прикріплений кнопками герб СРСР із пластику та паперу.
— Із таких стовпів починався Радянський Союз, — запрошує на подвір'я.
На постаменті з білої цегли стоїть 2-метровий пам'ятник Леніну. Виблискує золотистою фарбою. Впоперек нього нижче грудей і вище колін видно дві смуги.
— Коли в селі Рацево пам'ятник знімали, то розбили на три частини. Я поїхав і забрав його додому. Найняв людей, щоб "склеїти". Сам робив, і син допомагав.
У магазині ритуальних послуг замовив табличку з написом "Ленин Владимир Иллич 22.04.1870-21.01.1924". Нижче написано "Чигиринський р-н с. Рацево 2008 г."
— Ну, такого, мабуть, в Україні ніде не знайдете, — Микола Нестеренко показує на ряд високих постаментів з погруддями Леніна, Петровського і Куйбишева. Два перші пофарбовані у бронзовий колір, третій золотистого. — Ленін валявся у підвалі сільської школи теж у Чигиринському районі, а ці два з Лисянського району. Їх віддав мені директор одного свинокомплексу.
На четвертому постаменті стоїть чорний одноколісний візок.
— Ця тачка десь 1920-х. Тачками з Боярки до Києва прокладали вузькоколєйку. Поряд планую встановити ще якусь ракету. Постаменти сам мурував.
Заходимо у будинок. На підлозі у коридорі стоїть ще одне метрове погруддя Леніна.
— Цього привезли з Будинку офіцерів Черкас. Він 21 рік лежав у сирому підвалі. Я його почистив, підмазав. Покрив ґрунтовкою і покрасив польською "снєжкою". Тепер треба підняти на другий поверх. Але важить десь зо 200 кілограмів. Я не підніму його. Треба буде удавкою за шию та наверх тягнути.
Над східцями на другий поверх висять 16 флагштоків республік Радянського Союзу. Над вікном — напис "Моя Родина — СССР". На полицях уздовж стіни стоять експонати — барабан і сурма, театральний бінокль, авоська, консервний ключ, 1 крб. На сусідньому стенді розставлені французькі духи, ризькі "Ноктюрн" 1973 року по ціні 35 коп., одеколони "Спідола", "Цитрусовий", лосьйон "Росинка". У кожному флаконі є рідина. Власник відкриває їх, щоб почути запахи.
— Цей червоний галстук на початку 1960-х носила моя дружина, яка була піонеркою. Тоді вона була Чугаєць Марія Григорівна. Потом пішов комсомол, прапори, дипломи, грамоти. Документи переважно моєї рідні. Тут деякі товари, які виготовляли протягом 12-ти п'ятирічок. На кожному раніше ставилася ціна. Ручна дрель коштувала 5 карбованців. Емалева кружка — 30 копійок. Стакани-гранчаки — по 7 копійок.
Поряд з документами Другої світової війни висить візитка Кантарії Мелітона Варламовича, який установив прапор перемоги на даху рейхстагу. На ній вказані адреса і телефон: "г. Сухуми, ул. Фрунзе, 36, кв. 29. Тел. 2 63 74".
— Десь у кінці 1970-х я із сім'єю їхав у поїзді Москва — Хабаровськ на Далекий Схід. Тоді служив у Приморському краї. А Кантарія теж направлявся у той край. Я знав його по історії. У поїзді ми були сусідами по купе. Пригощав мене домашнім вином і грузинською горілкою, чачою.
Микола Васильович показує довоєнний патефон, дуло від німецької гвинтівки з патроном.
— Знайшов у дворі, коли хату купив. Може, не одного нашого солдата життя забрало. Це шматок від зенітного снаряда. А тут кружка, яку мій батько приніс з війни. Наш рід починається з козаків. Мій тричі прадід Євстафій був полковником, — показує записи на родинному дереві. — Коли Катерина розігнала козацтво, прадід отримав 300 гектарів землі під Кременчуком. Там створив хутір Нестеренки Кременчуцького району. Зараз його немає, але на картах це урочище залишилося.
Микола Нестеренко з Марією Григорівною одружені 42 роки. Подружжя 13 років служило у гарнізонах ракетних військ. З ними мешкає теща 86-річна Євдокія Чугаєць. Нестеренки мають двоє дітей і четверо онуків.
2 
1
Коментарі
4