— Коли подали на розлучення, думали хату продати і гроші поділити. Але шкода стало, бо все своїми руками тут будували. Зробили два входи і поділили дім пополам, — каже 34-річна Людмила Пашковська з Рівного. Із чоловіком 35-річним Олексієм розлучилася в листопаді торік. Мешкають у двоповерховому будинку з двома окремими подвір"ями. — Ми в шлюбі прожили 10 років. Хтось каже, що найкризовішими є третій і сьомий роки спільного життя, а ми зламалися на десятому, — згадує Людмила. — Майже не сварилися. Для друзів і сусідів були взірцем. Разом у Польщу на заробітки їздили. На границі познайомилися. Попали на одну ферму. До мене там поляк чіплявся. Олексій відшив і сказав, що я його жінка. Через півроку з батьками познайомив і засватав.
— Хотіла в Італію чкурнути, але Льоша не пустив. Усюди були разом. Хату будували вісім років. Позаторік тільки в неї переїхали. Для щастя нам дітей не хватало. У мене резус крові мінус, а в Олексія — плюс. Через резус-конфлікт вагітність постійно зривалася. Сваритися почали, коли Людмила захотіла всиновити дитину.
— Льоша був проти. Його тітка всиновила хлопчика 7 років, а він у 14 втік із дому і гроші в неї вкрав. Але не всі дітки такі. Я їздила по притулках. Возила одяг та іграшки, придивлялася. В інтернаті познайомилася з Максимом. Він на чотири роки молодший. Без батьків виріс. Теж дітям одяг привозив і фрукти. Не помітила, як закохалася. Від Олексія не приховувала. Коли збиралася на побачення, він футбол дивився. Не ревнував, думав, що я його так випробовую. У коридорі чотири ящики з одягом і технікою. Максим переїхав сюди наприкінці січня. Зараз у відрядженні у Празі. Речі розпакувати не встиг.
— Олексій мене не тримав. Сказав, що я сама маю зробити вибір. Подали на розлучення і почали спати у різних спальнях. Бачила, що на Новий рік із дому поїхав сам, а вернувся з дівчиною. На вигляд їй і 20 нема. Не вірила, що зможемо жити під одним дахом після розлучення. Олексій запропонував спробувати. Лишив мені всю техніку, собі забрав нашого "ланоса". Я не проти. У Максима є машина. З ним плануємо двох діток з інтернату всиновити. Олексієві двері зачинені. Телефоном каже, що сьогодні вдома не ночуватиме.
— Почуття до Люди у мене не остигли, — говорить. — Спочатку не міг простити. Ходив до духівника радитися. Каже, якщо людину любиш, то все їй маєш пробачити. Зараз у моєму житті інша жінка. Женитися не хочу.
1 
1
Коментарі