32-річний Дмитро Корсун і його дружина 28-річна Ольга із селища Машівка на Полтавщині за рік разом схудли на 74 кг. Відмовилися від хліба і солодощів. Їдять двічі на день, порції зменшили вп'ятеро-всемеро.
Дмитро зустрічає у власній 3-кімнатній квартирі, запрошує в залу. По кімнаті бігають діти — 10-річний Станіслав і Назар, 5 років. У кутку стоїть ящик з-під телевізора, доверху набитий іграшками.
Дмитро дістає альбом із фотографіями.
— Пацаном був мов шпала — високий і худий. Як одружився, почав поправлятися. Набрав 135 кіло. Їв багато, і коли хотів. Міг серед ночі побігти до холодильника, — каже Дмитро. — Пиво з рибою любив. За раз 3-літрова банка вмирала. Видно, клапан не витримав нагрузки. Позаторік у жовтні схопило серце. Руки-ноги відняло. Думав, усе, віджив своє. За дітей злякався, як вони ростимуть без батька. Приїхала "скора", поставили крапельницю, відкачали мене. Із того часу спиртного в рот не беру. Відмовився від хліба. Ми ніяких дієт не придумували. Порції зменшували поступово. Люблю печиво, вафлі, галушки з м'ясом, вареники. Раніше з'їдав 25 пельменів, і то тільки для розгону апетиту. Тепер наїдаюся п'ятьма. Із варениками так само. Жінка варить не такі, як у магазині, а в долоню завбільшки, смачнючі. Раніше їв 10–11 вареників, тепер один-два.
Корсуни снідають о шостій ранку. Їдять кашу, суп, яєшню, сало з вареною картоплею чи солоними огірками. Обідають о першій дня супом і гарніром. Від вечері відмовилися. Протягом дня п'ють багато чаю і компоту.
— Це була якась каторга, — згадує Дмитро. — Їсти хочеться постійно, навіть уві сні. Худнути почав через три місяці — скинув три кіло. За півроку спало ще 11 кілограм. Так щоб сів і знову від пуза наївся — не було, терпів. Курив, аби не думати про їжу. За день ішло дві пачки. Прокидаюся серед ночі, два пальці притулив до рота, мов цигарку держу. Думаю, треба зав'язувати. Почав бігати на стадіоні. Тіло втяглося, розтяжок немає. Почуваюся здоровішим. То щодня таблетки жменями пив, а це й забув, які вони.
У кімнату забігають діти. Молодший Назар лізе батькові на коліна:
— Папа, у нас хліба нема.
Дмитро гладить малого по голові:
— Пізно вже, його в Машівці ніде не купимо. Ждіть, мама прийде, блинів нажарить.
Хлопці біжать до кухні.
— Малі їдять, коли захочуть. Надивляться реклам, просять "кіндерів", шоколадок.
До квартири заходить Ольга Корсун. Діти вибігають їй назустріч. У молодшого в руках тарілка з яєшнею. Жінка завертає їх до кухні.
— До замужества важила 65 кілограмів, зараз 58, — каже Ольга. Одягнена в сірі вузькі штани і білий светр зі смугами. — Поправилася після народження Назарчика. Скидала кілограми важко. Постійно біля їжі — то дома дітям готую, то на роботі, бо працюю поваром. Батько, як побачив, що схудла, розсердився. Старий одяг віддала мамі. Деякі кофти на неї великі, та поратися біля худоби згодяться.
Дмитро торгує дитячим одягом на міському базарі та працює охоронцем у Будинку культури. 10 років поспіль грає роль Діда Мороза на виставах у дитячих садках і школах.
— Цього разу сказали, Дід Мороз-качок не нужен, уволим. Халатом тричі обмотуюся, раніше ледь сходився на пузі.
Подружжя познайомилося на весіллі друзів. Були свідками молодих. Через чотири місяці одружилися самі. Цього року відзначили 10-ту річницю свого весілля і повінчалися в місцевій церкві.
— Родина, як і у всіх, — каже Дмитро. — Буває, сваримося, криша злітає. То ж два різних характери. Більше Олі худнути не дам. Жінка має бути красивою, а не шкіра та кості.
2 
1
Коментарі
1