За 50 євро Дарина Бузовська відвідала чотири країни.
— Під час автостопу з водіями бажано про щось говорити. Люблять розмови про дітей, стосунки, роботу. Розказують сокровенне, бо бачимося вперше і востаннє, — каже 20-річна Дарина Бузовська з села Руська Поляна на Черкащині. Відвідала 10 країн Європи. У більшість їздила автостопом. Про перші поїздки батькам не говорила.
Зустрічаємося з Дариною у сквері Богдана Хмельницького в центрі Черкас. Дівчина — русява, на ній синя сукня в білий горошок. Має рум'яні щоки з веснянками. Навчається на третьому курсі механіко-математичного факультету Київського національного університету ім. Шевченка.
— Зі школи любила кудись їздити. Але могла це робити лише з батьками, — Дарина сідає на дерев'яну лавку серед скверу. — В університеті навчання почало тиснути. Хотілося звільнитися. Переживала, що життя проходить — вчусь і не бачу нічого. Першу мандрівку здійснила на 18-річчя.
Батькам сказала, що залишуся в гуртожитку готуватися до заліку. Сама автостопом подалася до Львова. Їхала з двома хлопцями. Хвилювалася — які водії трапляться, де будемо ночувати, яких людей зустрінемо. Водії виявилися добрі. Дізналися, що в мене день народження. Заїхали на заправку, купили пляшку вина та привітали. Це був перший ковток незалежності.
У Дарини дзвонить телефон. Із розмови зрозуміло — це мати. Вона працює юристом, батько — інженер.
— Уперше автостопом за кордон їхала на тиждень у Польщу, Чехію, Словаччину й Угорщину. Вирішила, що повідомлю, коли перетну кордон. Не хотіла, щоб завчасно хвилювалися, — продовжує Дарина. — Мала небагато грошей із собою. Трохи позичила в подруги. У поїздці економила на всьому. Витратила до 50 євро. Супутника знайшла в останній момент, бо подруга відмовилася. Із ним не зійшлися характерами. Посварилися в дорозі через різні погляди на життя.
Перша велика та вдала мандрівка була у Швейцарію. Подорожували 18 днів. Зупинилися в 64-річної Розмарі й 67-річного Ернста. У них — троє дітей і 10 онуків. При цьому багато подорожують. Беруть участь у програмі обміну будинками. Їдуть в іншу країну і живуть у чужому будинку три-чотири тижні. Його власники живуть у них. 38 разів так обмінювалися.
Дорогою до Парижа зупинився 53-річний поляк. Їхав до Франкфурта-на-Майні. Ми переночували в нього. Сказав: "Ви що, дурні? Двоє дівчат серед ночі будете розбивати намет на вулиці?" Ставився до нас, наче до власних дітей. Своїх не мав, ніколи не був одружений. Є лише кохана в Польщі, до якої їздить. Розповідав, в молодості закохався. Та дівчина зрадила прямо перед весіллям. Потім дізнався, що вона вийшла заміж. А дитину народила не від свого чоловіка.
У Чехії попросили водія висадити нас уночі на трасі. Не знайшли з ним спільної мови. Не розуміли, що говорив. Більше машин не зупинили. Було темно й нас просто не бачили, — розповідає Дарина. — Йшли 2 години, щоб знайти якийсь населений пункт. Закінчувалася їжа й вода. Заночували в якійсь барчині.
У дорогу Дарина Бузовська бере трохи одягу, предмети гігієни, їжу, намет і спальник.
3 
1
Коментарі