У меблевому салоні "Імперія кухонь" у Києві 46-річний Володимир Данилець та Володимир Мойсеєнко, 44 роки, знімаються в новій програмі "Коротишки" для телеканалу "1+1". Це — короткі мініатюри. Тривають вони хвилину.

Розмовляємо з гумористами біля кухонних шаф, у кутку салону. Мойсеєнко йде попереду, сідає на барний стільчик із металу. За шафами чутно Данильця: "Да, тряхнем стариной", — каже він режисерові. Незабаром до приміщення заходить і він. Сідає, закидає ногу на ногу.

— Ми проводимо міжнародний фестиваль гумору "Москва—Ялта-транзит-2007", — починає розповідь Мойсеєнко. — Багато їздили Росією — в Красноярську, Катеринбурзі, Новосибірську, Тольятті шукали таланти. 19 травня проведемо конкурс у Києві. А фінал буде в Ялті. Он Володя Коротіцин, володар нашого гран-прі, підписав контракт із найкращим цирком світу, канадським "Сірк дю Солей", — хвалиться.

Із-за мийки виходить сивий із короткою борідкою чоловік у темних окулярах. Це продюсер "Кроликів" Євгеній Перебінос.

— Ви про спонсорів розкажіть, — дивиться пильно на обох.

— Да, да, обязательно, — киває Данилець. Перебінос ховається за кухонну раковину. Гумористи кажуть, що разом працюють уже 20 років. Але відпочивають окремо.

— І так 10 місяців не відходимо один від одного, — показує зуби Мойсеєнко. — Узимку я з сім"єю катаюся на лижах у Польщі, Словаччині, Австрії, Швейцарії. Франції. А влітку їздимо до Криму.

— Я теж люблю Крим, — підхоплює Данилець. — Іще їжджу до села Дмитрівка. Там живе моя мама Віра Петрівна, їй уже 80 років. Допомагаю їй вуголь привезти, — сміється гуморист. — Відпустки маємо лише на Новий рік і в серпні. Не бачимо ні дітей, ні дружин. Сьогодні моя Людмила заїжджала. А я — на знімальному майданчику. Вона подивилася на мене, ручкою помахала і поїхала. Діти теж хочуть бути акторами, але ми їм не дозволяємо.

Я грав Анну Кареніну

Питаю, чи легко чоловікам грати жіночі ролі.

— Одягаєш парик, халат, це допомагає, — складає руки на животі Данилець. — У жінок велика палітра: погляди, жести, міміка. Вона може говорити одне, думати друге, а робити третє. А от коли грають жінок із чоловічими вадами, це гермафродити, трансвестити.

— Не люблю грати положительного героя, — морщиться Мойсеєнко й дивиться в очі. — Бо він ніякий.

— Да, це страшно, — киває Данилець. — А от шахрай, злий чоловік, він багатогранний.

— Я грав Анну Кареніну, — каже Мойсеєнко. Обоє регочуть.

У Данильця дзвонить телефон. Він бере слухавку й шепоче кілька слів.

— Я мав брати участь у "Танцях із зірками-1",— розповідає тим часом Мойсеєнко. — Але маю травму спини, тому лікар заборонив танцювати. Я навіть трохи репетирував із партнеркою Остапа Ступки Дашею Довгальовою.

— Чекай, я скажу, — перебиває Данилець. — Якби Володя брав участь, то невідомо, який Володя виграв би, — має на увазі переможця "Танців із зірками-1" Володимира Зеленського. — Мойсеєнко так танцює, що його брали до ансамблю Вірського. Знає пасадоблі, рок-н-роли.

В іншому шоу, "Зірковий дует", на телеканалі "Інтер" Данилець співав дуетом із тенором Володимиром Гришком.

— Мені зателефонували, — жвавішає Данилець. — Запропонували співати з Олегом Скрипкою. Я відмовився. А потім запропонували Гришка. Я зрадів, але злякався. Ми допомагали один одному: Гришко мені — зі співом, а я йому — по акторській лінії. Заспівали три пісні: італійську "Коме Ворей", "Два кольори" і "Барабан".

Але на проекті нас і народ обдурили, — крутить у руці телефон Данилець. — Мали голосувати глядачі, але програма йшла в записі. Нас "кинули". Але все одно не шкодую, бо було класно. Ми хотіли заспівати втрьох, — киває на Мойсеєнка. — Зробимо це на фестивалі гумору. Гришка запросили в журі.

1960, 9 вересня — Володимир Данилець народився в селі Дмитрівка Бахмацького району Чернігівської області
1978–1984 — навчався в Київському естрадно-цирковому коледжі на артиста розмовного жанру; познайомився з однокурсником Володимиром Мойсеєнком
1980 — від першого шлюбу народилася донька Ліля
1991 — одружився з Катериною
1992 — з"явилася на світ донька Ангеліна
1963, 19 березня — Володимир Мойсеєнко народився в селищі Глєбичево Виборзького району Ленініградської області, в сім"ї військового льотчика. Коли Володимирові було 8 місяців, батьки переїхали до Києва
1991 — одружився з Людмилою
1992 — народилася донька Ліза
2003 — народився син Ілля
1989 — стали лауреатами на Всесоюзному конкурсі артистів розмовного жанру
1991, 21 квітня — отримали кубок Аркадія Райкіна на конкурсі гумористів у Ризі
1990, з 6 на 7 січня — у програмі "Аншлаг" вперше показали "Кроликів"

×