Два місяці у Донецькому опіковому центрі ім. Гусака пролежала 10-місячна Діана Гулей. Тіло дитини перетворила на суцільну рану хвороба менінгококцемія.
— Діані пересадили 90 відсотків шкіри, — каже мати дівчинки 24-річна Лідія Гулей. Несе пачку підгузків. — Ви не дивуйтеся, що я з Донеччини, а розмовляю українською. У мене тато з Добропілля Донецької області, а мама з Івано-Франківщини. Після розлучення переїхала до батьків у Косівський район. Маю ще сина 4-річного Дениса.
Лідія працювала офіціанткою в передмісті Донецька. Про хворобу доньки довідалася 24 грудня.
— Ми на 5 минут вийшли з дому прогулятися, — згадує. — Коли повернулися, у дитини піднялася температура. До вечора була вже 39. Я подумала, що ріжуться зубки. На другий день з'явилися синячки на попі й на животику. Ввечері Діана посиніла.
Лідію з донькою "швидкою" доправили до інфекційного відділення в Добропіллі.
— Лікарі вийшли серед ночі й сказали, що дитина жити не буде. Діана впала в кому. 31 грудня перевели в реанімацію Донецької обласної лікарні. Тиждень боролися за її життя. Мене впустили 9 січня, коли доця вийшла з коми. Я посивіла, як її побачила. Вся у вавках.
Шкіру Діані пересадили в опіковому центрі. Такі операції доведеться повторювати до 21 року, доки дівчинка ростиме.
Руки та передпліччя забинтовані, шия заклеєна пластирем.
— Інфекція передається повітряно-крапельним шляхом. Уявлення не маю, де ми її могли підхопити. Ми ж ні з ким не контактуємо, в садочок не ходили.
— Я 10 років працював у реанімації — знаю, що таке менінгококцемія, — каже харківський педіатр Євген Комаровський, 52 роки. — Лікарям, які врятували дитину, треба орден дати. Зазвичай із такими ураженнями діти вмирають за день-два через крововиливи. У деяких країнах малюкам роблять щеплення, але для українців ця вакцина задорога.
Аби допомогти Діані Гулей, кошти можна надіслати на картку Приватбанку: номер картки 4627 0812 0355 1994, Гулей Лідія Василівна.
2 
1
Коментарі