24-річна Даша Лізун уже рік професійно катається на роликах. Тренується дівчина у Маріїнському парку в Києві. Ставить у ряд зелені стаканчики й їздить між ними. Завжди — у навушниках "Косс".
— Ти диви, що виробляє! — дивується 29-річний Костянтин. — Уперше таке бачу.
— У вихідні не катаємось тут, бо багато відпочивальників, — зітхає вона, сідаючи на лавку. — Хлопці приходять з дівчатами, п"ють пиво. Можуть позбивати ногами стаканчики. Думають, це смішно. "Девушка, а вы, когда крутитесь, у вас голова не кружится?" — питають. Тому я катаюсь у навушниках.
Дарина — аспірантка Інституту фізіології імені Богомольця. Досліджує взаємодію роботи м"язів і болю, пов"язаного з якимось незрозумілим медичним терміном.
— У дитинстві спробувала проїхатись на стареньких роликах, знаєте, які прив"язують до взуття, — розповідає, ставлячи сірий модний рюкзак на лавку.
Вона ковзає по асфальту. Від яскравих помаранчевих коліс не чути шуму.
— Вони гелеві, я купила ці ролики у Москві. Спеціальні, для слаломістів. Коштують 250 євро.
Ганяємо до п"ятої ранку
Катання зі стаканчиками і є слалом. Є ще спідскейтінг — швидкісне катання. А фрі-скі — екстремальне катання бордюрами, сходами та підвіконнями.
— У нас немає критого майданчика. Донедавна був прокат роликів, тепер і того немає. І турніри у Києві лише локальні, — з жалем говорить Даша, відстібаючи липучку на чорних шкіряних рукавичках з обрізаними "пальцями". — Це — напульсники, — пояснює. — На день міста проводиться благодійна акція "Пробіг під каштанами". Три роки тому туди включили і ролерів. Цього року я взяла перше місце серед дівчат.
А стрибати вмієш?
Вона розганяється, підстрибує, вдаряючи себе ногами по сідницях. Та, коли приземляється, не втримує рівноваги й присідає.
— Я без захисту зараз, сильно стрибати не буду, — сміється, під"їжджаючи до лавки.
Були серйозні травми?
Дівчина показує зчісану шкіру на плечі.
— На ВДНГ їхала, а мені під ноги кинулася дитина. Вивернути не встигла б. Машинально схопила малого на руки, відкинула вбік, а сама вже гальмувала чим доведеться. Добре, що була в налокітниках і наколінниках. А зараз маю таку штуку, — закочує штанину й показує щось на зразок еластичного бинта, намотаного на коліні.
— А ще ми любимо їздити в нічну, — замріяно веде далі. — Разом з велосипедистами. Збираємося у п"ятницю о 23.30 на Майдані і ганяємо до п"ятої ранку. Долаємо кілометрів 40. А потім можна й розслабитися, пива випити. О, привіт! — вітається з хлопцем у шоломі.
— Це — Ден, — знайомить Даша. — Він займається спідскейтінгом — дуже швидко їздить.
А як його насправді звати?
— Не знаю, — розгублено піднімає сірі очі. — Це його нік (прізвисько для спілкування в Інтернеті. — "ГПУ") на форумі roller.com.ua. Мене називають Анікс. Улюблена фраза новеньких: "Навчіть їздити задом!".
Вона сміється.
Твій хлопець теж катається?
— Ні, він учиться в аспірантурі.
Як проводите час? Ресторани, романтичні вечері?
— У мене інший стиль життя, — ковзає роликами Дарина. — На день народження одногрупники подарували мені парфуми, а друзі — спортивні шкарпетки. Я так раділа! Справжні спортивні шкарпетки — вологопоглинаючі, не зношуються. Але дорогі — від 40 гривень пара.
Питаю, чи збирається ставати професійним ролером.
— Я буду науковцем-фізіологом, — каже упевнено. — Якщо хобі перетворити на роботу, задоволення вже не отримаєш.
1981 — народилася у Кривому Розі
2002 — закінчила Дніпропетровський національний університет, фізичний факультет; вступила до аспірантури Інституту фізіології ім. О. Богомольця у Києві; познайомилася з Олександром
2005 — уперше стала на ролики. Друге місце серед ролерів у забігу на День фізкультурника
2006 — перемогла серед дівчат у щорічному "Пробігу під каштанами" на День Києва
1 
1
Коментарі