
52-річний Дарій Буждуга з села Кам"янка Глибоцького району Чернівецької області два роки тому поховав дружину Марію. Залишився з 12 дітьми.
За дверима в коридорі 27 пар літнього взуття. Буждуга не бачить на праве око.
— 29 років тому працював на лісозаготовці у Ленінградській області. Гілка вдарила по оці, змістився хрусталик. Дали третю групу інвалідності. Бджіл розводив, на заробітки у Запорізьку та Херсонську області їздив. Сини Іван та Дарій недавно з бази отдиха в Кирилівці Запорізької області вернулися, на будові працювали. З ними ще досі не розрахувалися.
На подвір"ї стоїть мікроавтобус. Найстарший син Микола, 24 роки, одружений, виховує сина, будується. 23-річний Дарій нещодавно одружився. 22-річний Іван допомагає батькові по господарству, рубаючи дрова: в Кам"янці немає газу. Святослава, 21 рік, вийшла заміж, живе в чоловіка.
— Маємо шість учнів та одну студентку. На осінь тільки шість портфеликів треба купити. А на студентку кажду недільку по 150 гривень йде: то підручники, то маршрутка, — каже батько.
17-річна Оксана навчається в Чернівецькому медичному коледжі, на вихідні приїжджає додому. 14-річний Дмитро, 13-річна Тетяна, 11-річний Павло, 9-річний Олександр та 8-річна Яна — школярі, 6-річна Наталя цього року піде до першого класу. Ліда, 16 років, закінчила школу. За три місяці їй зробили три операції.
— Коли Лідка була маленькою, діти розклали костьор, — розповідає батько. — Вона мала длінне платтячко. Біля вогню грілася, і платтячко на ній зайнялося. Дуже попеклася в районі поясниці. Їй пересадили шкіру. На тому місці утворилася пухлина — удаляли.
Із дружиною Дарій прожив 23 роки.
Сумно без мами: не той уют у хаті, не той смак піщі
— Марія закінчила медучилище, працювала в травматології в обласній лікарні. Вирішили: скільки дітей Бог дасть, стільки буде. Марія мала лишень одного брата, я — одну сестру. Я ріс без батька. Він у 26 років загинув у лісі. Мріяв про сім"ю, де багато дітей. Як народилася Наталочка, в Марії впав гемоглобін. Лікарі сказали, що лейкемія. Жила з тим чотири роки. Старшому сину зробили весілля, і за чотири місяці її не стало.
На неповнолітніх дітей Дарій отримує 2600 грн допомоги. Ще 600 грн — пенсія тещі. Буджуга опікується 84-річною Євгенією Божескул. За паралізованою жінкою доглядають її приятельки із села. Дарій платить їм по 750 грн щомісяця.
— Треба і памперси, і пельонки. Із нею раніше Лідка сиділа. Мої діти ніякої роботи не цураються. Весною вирощуємо на продаж гусеняток, каченяток, курчаток. Саша о шостій ранку встає, наливає їм водички, годує. Дмитро завжди на городі допоможе: чи садити, чи сапати, чи травички нарвати, чи жуків зібрати. Уже сам косить, корову пасе. Вирощуємо картоплю, поросята годуємо і здаємо. Маємо своє молоко, сир, сметану, м"ясо. Дівчатка порядок тримають, їсти готують. Та сумно без мами: не той уют у хаті, не той смак піщі.
Коментарі
1