"Написала цей лист, бо зараз весна, і всі люди хочуть жити добре, — звертається 38-річна Людмила Шлапак. — Але не ходіть, дівчата, заміж. Чоловікам треба всього лише домробітниці, котрі з весни до осені все пороблять. А потім їх посилають нецензурними словами".
Людмила працює у селищі Гоголів Броварського району Київщини. Родом із Кіровоградщини. Через "Газету по-українськи" познайомилася з 48-річним Григорієм Іллєнком із села Лави Сосницького району Чернігівщини. Стаття про нього та його сина вийшла торік у травні. Григорій два роки сам виховує 6-річного Богдана. Дружина Галина померла у 43 роки. Іллєнко має трактор, порається по господарству.
— У нас усе є. Тільки мамки сину не вистачає, — говорив Григорій. — Так і напишіть: шукаю непитущу жінку.
— Із чоловіками не складалося в мене, все питущі були, — розказує Людмила. — Мій роботодавець Тая Драченко принесла статтю про те, що Григорій Іллєнко шукає непитущу дружину та матір для Богдана. Із сином разом прочитали статтю. Син сказав:"А може, справді Богдану погано без мами? Поїдемо до них". Тая Михайлівна допомогла знайти номер телефону Григорія. Домовилася про зустріч у Чернігові торік 20 червня. З виду він чоловік непоганий. Усе нарікав, що дружина пила. Запросив додому. Їдучи думала, як складуться стосунки з його сином. Ми з Богданом подружилися. Моєму Сергієві 11 років. По сімейним обставинам він знаходився в інтернаті в Кіровоградській області. На літні канікули забрала його до себе в Гоголів.
22 червня Григорій перевіз Людмилу із сином у Лави.
— Я рано вставала, вправлялася біля корови. Доїла, вигонила в череду, доглядала курей та свиней. Богдан почав називати мене мамою. В кінці літа прийшла пора везти Сергія до школи-інтернату. Він не хотів повертатися туди, і Богдан плакав, бо вони здружилися. Сергія відправили до лавської школи.
Григорій засадив картоплею 1,5 га.
Холостяки пропонували перейти жити до них. Люда сказала: "Я людина, а не вещь"
— Як урожай зібрали, почалися біди. Усе, городи убрані. Для чого дружина? Треба якось вигнати, але як? Григорій бив Сергія ремнем, кричав. Нібито мій син навчив брехати Богдана. Чоловік почав сильно випивати. Сестра забрала його до Халявина (психіатрична лікарня, де є відділення для алкоголіків. — "ГПУ") в Чернігів. Там побув 10 днів. Коли повернувся, навіть спасибі не сказав, що я з усім вправлялася. Перестав говорити зі мною. Я рішила поїхати від нього, попросила грошей на дорогу. Він обматюкав. Сварив, що багато грошей пішло на воздух за літо. Не подумав, коли нас віз до себе, що сім"я побільшає і витрати теж.
Пішла я до сільради. Попросила голову, щоб допоміг нам із Сергієм. Він додзвонився до райдержадміністрації. У районі мене зустріла Віта Кнуренко, допомогла з інтернатом у Чернігові, щоб Сергій там учився. Коли я від"їжджала на таксі з Лав, Григорій дав на дорогу 200 гривень. Не помістилися миска велика і відро. Добавив іще 100 гривень. Якби я нікуди не їхала, то на роботі заробила б 10 тисяч гривень із червня до листопада, а не 300. Даже на продукти не хватить на місяць.
Григорій Іллєнко знімає випраний одяг у дворі. Веде до хати, ставить чайник.
— Більше ніколи одружуватися не буду, — каже. — За літо стільки грошей ляпнуло. Це ж не люди, а цигани були. Люда хотіла майно моє отримати, до сільради ходила, щоб нас поділили. Я гроші на машину збирав, але тепер не скоро її куплю. Викликав таксі й заплатив 500 гривень, щоб довезли Люду із сином до Броварів.
У сільраді розказують, що тутешні шкодують за Людмилою. Просили її залишитися. Холостяки пропонували перейти жити до них.
— Люда сказала: "Я людина, а не вещь, щоби по людях жити ходити". Добру жінку через газету йому знайшли. Тільки не прижилася вона тут, — розповідає секретарка сільради Ольга Бідна. — Горілки не пила, трудяща була. У Богданчика в портфелі завжди пончики якісь лежали, уроки поучені. Люди корів на пашу зранку виганяли, а вона вже з городу із сапкою іде. Завжди з Гришою і на сіні, й на картоплі робила. Часто з дітьми з магазину продукти носила. Богданчика за ручку веде, а її Сергій сумку несе. Не кожна жінка так зможе.
Сільський голова Григорій Романенко намагався помирити пару, але Григорій не погодився.
1 
1
Коментарі
1