"Після трагічного випадку веду щоденник снів. Записую все, що можу згадати. Наснилося, що йде чорний дощ, а я танцюю на болоті й співаю щось веселе, аж регочу. А тоді раптом сліпуче сяйво вдарило в очі, і я прокинулася. Запитала подруг, що означає сон. Одна сказала: будеш мати коханця-негра.
А сталося ось що. Через два тижні поїхала я на дачу, щоб поритися на горищі, знайти учнівські зошити з першими віршами, дівочий альбом із присвятами й фотками. А там завалилася стеля. Мене притиснуло дерев"яною балкою до підлоги. Три доби лежала під завалом, доки випадково не зайшли сусіди. Переломи ніг, ребра. Ніхто з дачників не хотів перевезти своїм авто до лікарні — боялись, що дорогою помру. Приїхала "швидка", лікарі дивувалися, що лишилася жива. П"ять місяців пробула в лікарні.
Якось наснилося: підносить лікар шприц до стегна і не вколює, а просто порскає на голе тіло. Через день (а я вже почала одужувати, хоч і в гіпсах, але тихенько ходила) з"явився в мене ухажор.
Ще один сон. Бігла поміж деревами і шукала свою дитину, перечепилася через корінь і впала. А стався згодом викидень.
Багато сниться й такого, про що й не напишеш у газеті, хіба щоденникові довірити можна. Гадаю, сни — це попередження, щоб людина не втрачала пам"яті й совісті.
Галина Петрівна, м. Київ".
Цікаві міркування. Щоденник снів може вести кожен, головне — не впасти у забобони чи шизофренію.
П"ять місяців пробула в лікарняні
"Надумала змінити місце роботи, бо на цій мало платять. Але ніяк не могла наважитися сказати про свій намір у колективі. І от побачила сон. Яскраве червоне намисто на мені розірвалося. Великі, мов ягоди, намистинки порозсипалися. Почала збирати їх, зрозуміла, що не зберу, вирішила купити нове.
Людмила К., 26 р., м. Біла Церква".
Може, й справді звільнитеся від свого попереднього "намиста-ярма" з малою зарплатою. Перейдете на інше місце роботи. Вважають, що червоне намисто — до сорому. А розрив його — якась втрата, розлука.
"Снилися мені коні. Паслися попід лісом. А тоді хтось свиснув — і вони понеслися з тупотом. Тільки один біг і все озирався та показував білі зуби. До чого це?
Аліна, 18 р., м. Київ".
Може, хтось жалкує, що не з вами, що доводиться розлучатися? Чи не пішов у армію ваш хлопець?














Коментарі