54-річна Раїса Глазунова тримає 110 котів і дев"ятеро собак. Із ними вона живе у двокімнатній квартирі у містечку Бориспіль, що на Київщині. Помешкання Глазуновій торік дала міська рада Борисполя. Тепер жінку із тваринами хочуть звідти виселити.
Глазунова народилася у селі Казанка Свердловської області Росії. У 22 роки переїхала до Борисполя. Вийшла заміж за Олександра Калашникова, працювала в ресторані місцевого аеропорту. За три роки шлюб розпався. Раїса Володимирівна відкрила власний пункт прийому макулатури. А ще за рік почала підбирати бездомних тварин. Її перший чоловік — Юрій Глазунов згорів у амфібії під час полювання на Півночі.
2001-го двокімнатну квартиру в Раїси Глазунової відібрали за борги.
— У знайомих під відсотки позичила для сусіда Юри дві тисячі доларів. Йому бракувало, щоб купити собі житло, — пояснює жінка російською. — Через кілька місяців Юра помер від інфаркту. За борг знайомі забрали в мене через суд квартиру.
Шість років Глазунова винаймала житло. Тварини жили з нею.
— Платила майже 300 доларів, — згадує. — А тоді написала звернення до Віктора Ющенка і Юлії Тимошенко, просила допомогти. Від Юлії Володимирівни у міськраду прийшов лист із проханням підшукати якесь приміщення.
12 червня торік жінку тимчасово, на півроку, поселили у квартирі на першому поверсі 9-поверхівки, що на в"їзді до міста. Раніше там був магазин.
До помешкання господиня пускає лише у бахілах — одноразовому взутті, яке носять у лікарні.
— У мене чисто, всі коти стерилізовані, — хвалиться жінка.
У квартирі гострий специфічний запах. Голосно гавкає руда собака Леді. Вона не має передньої лапи. Її відрізали кілька років тому через пухлину. На поріг збігаються кілька десятків переважно чорних котів.
— Детки, быстренько, ням-ням, мои хорошие, — кличе їх Глазунова до більшої кімнати.
На підлогу ставить чотири підноси сухого корму. Коти біжать із піднятими хвостами. За три дні вони з"їдають 20-кілограмову пачку корму за 240 грн. Також Раїса Володимирівна годує їх курячим бульйоном. Утримувати котів їй допомагає київський Форум захисту тварин.
Жінка каже: квартиру відбирають через скарги сусідів.
— 18 лютого прийшло повідомлення зі ЖРЕУ, щоб ми вибиралися, бо час оренди закінчився, — розповідає хазяйка. — 6 березня на засіданні міськради мають вирішити, куди нас переселяти. Чула, що хочуть дати хату за містом. Якщо нас запхають у барак, кішки помруть. Вони звикли до тепла і чистоти.
Хворі коти живуть у спальні Раїси Володимирівни. Один із них не має вуха — втратив після обмороження. Глазунова згадує, що перед Новим роком невідома жінка зателефонувала їй на мобільний і сказала, що залишила під дверима кота-інваліда.
— Говорить, у неї астма, тому не може тримати вдома кішку. Під дверима у коробці сиділа чистенька кішечка, лежало 100 гривень. Я найняла машину до Києва за 150 гривень. Повезла кішку в медуніверситет. У неї було два переломи хребта, які не підлягають лікуванню. Її усипили.
Кожній тварині Раїса Володимирівна зробила міжнародний ветеринарний паспорт — із фотокарткою, ім"ям і датою реєстрації. Наприклад, кіт Володєнька отримав паспорт 2 червня 2007 року.
Дітей Раїса Володимирівна не має.
— У 12 років у мене був перитоніт, мала ускладнення. Хотіла всиновити дитину, але обидва чоловіки були проти. А тепер мені не дадуть, бо багато кішок, не маю свого житла і постійного місця роботи, — каже жінка.
Влада обіцяє вирішити все по-людськи
— Сусіди Раїси Глазунової скаржаться, що запах чути навіть біля будинку, — каже секретар міськради Борисполя Іван Манько, 54 роки. — Люди закривають вікна, щоб не чути його. А скоро ж літо! Але, думаю, на вулицю жінку не виселять. Якось вирішимо це по-людськи.
Коментарі