Моя мама тричі була пошлюблена, причому двічі — з моїм батьком. Історія довга і складна. Проте і цікава, бо сталося так, що у мене є брат. Ну, батько, коли залишив маму, підгуляв, і...
Брата звуть Філіпп, живе він у Швеції, хоча народився в Росії. Він молодший за мене на півроку. Бачитися ми почали тільки торік. До цього— ні, бо я боялася, що він може розбити хисткий мир у нашому домі. А він заздрив, що я живу з рідним батьком. Позаминулого літа він був у нас. Ми з чоловіком показували Філіппу Київ, грали у більярд. І подружилися! Я раділа: у мене з"явився брат. Потім листувалися через Інтернет. Про те, про се, про погоду. Та якось цієї весни я необережно згадала про Майдан. Він спитав: "Ти що, за Юща голосувала?" Я думала, що він підтримує наші демократичні зрушення (бо ж живе — у Європі!), й написала:"Так!". З цього і почалася наша півторамісячна сварка.
Ти що,
за Юща голосувала?
Раніше ми не говорили про політику, бо я геть аполітична. Філіпп, який живе 16 років у Швеції, жалкує за розвалом Союзу. Він — за приєднання до Москви, вважає, що ми — "юго-западная часть великой России". Я люто лупила по клавіатурі у відповідь... Повірити не могла: живе у Європі! розумний хлопець! начитаний! начебто мислячий! Отак лаялася з ним, а потім думаю собі: брат рідніший за політику, треба миритися. Та де там! Філіпп написав: "Я з націоналістами не хочу мати справи. Мені соромно, що у нас один батько". Було тяжко...
Тиждень тому моя бабуся зустрілася з ним у Ризі й повернула мою душу на місце. Вона розповіла, що Філіпп нещодавно був у Москві, щоранку ходив до мавзолею. Наші московські родичі тоді саме хотіли викинути купу старих книжок, і Філіпп одібрав собі з тої купи "Подвиг разведчика", "Красная армия, вперед!" і т.д.
І мені полегшало. Господи, я ж забула, що він — на півроку молодший!
2 
1
Коментарі