"Сину 27 років, а йому у всьому не везе, — пише 49-річна Вікторія Іванівна з Вінниччини. — Саша не може знайти роботу, щомісяця переїжджає на іншу зйомну квартиру. Із дівчатами не зустрічається. Трошки походить з одною, вона його кине".
Лист читає київський біоенергетик Мирослав Олійник. Запалює свічку, тримає долоню над фотографією Олександра.
— Ближчим часом Олександр понесе ще ряд втрат, — каже Мирослав Іванович із заплющеними очима. — На роботі його змусять нести відповідальність за чужі борги та помилки. До вересня краще не розпочинати підприємницької діяльності й нікуди не вкладати гроші. Матиме успіхи в навчанні. Варто вивчати іноземні мови, записатися на курси програмування. У другій половині року зустріне свою долю. Переїде жити до дівчини. Два роки житимуть у цивільному шлюбі. 2014-го зроблять весілля.
"Уже сім років живу в Києві, — розповідає в листі Євдокія Іванівна, 52 роки. — До цього працювала в одній сільраді на Вінниччині. Жила з мамою і дочкою. Мати весь час мене кляла, усю найважчу роботу віддавала мені. Переїхала в Київ і пішла працювати прибиральницею. Хоч маю вищу освіту. Знімала койку-місце в одній квартирі. Мені там постійно не щастило. Коли з'їхала на іншу, почала краще заробляти. Але недавно знову довелося на стару повернутися. Там оренда дешевша. Тиждень не прожила, як мене попросили з роботи звільнитися. На душі самотньо. Мала трьох чоловіків, але з жодним не вдалося зжитися".
— Прокльони накладають на людину мітку-прокляття. Особливо велику силу мають прокльони матері або кровних родичів. Можна проклясти когось до сьомого коліна. Якщо хтось вас проклинає, треба казати: "Візьми собі". Можна посипати поріг свяченою сіллю — негативна енергетика не буде входити в домівку. Через матір ви не маєте щастя в сімейному житті. Втікайте з квартири, в якій живете зараз. Після переїзду знайдете кращу роботу. У жовтні цього року матимете прибутки — продасте стару хату або земельну ділянку.
"Усі друзі мого сина поженилися, а мій Андрюша все сам живе, — пише в листі Оксана Євгенівна з міста Миколаїв на Львівщині. — Йому скоро виповниться 28, а на дівчат навіть не дивиться".
— Не тисніть на хлопця. До 30 років він ожениться. Невістку приведе додому.
"Доля немилостива до мене ще з дитячих років, — пише тернопілька Ніна Вікторівна, 49 років. — Я рано залишилася сиротою. Після заміжжя життя не покращилося. Свекруха була проти вибору сина, тому перетворила моє життя на пекло. Чоловік почав заглядати в чарку. Тішилася тільки двома дочками, віддавала їм усе. А тепер вони на мене кричать, скандалять, викачують гроші".
— Свекруха через нелюбов до невістки нашкодила власному сину. Якби в сім'ю не втручалася, ваша доля склалася б інакше. Поживіть для себе. Дітям ви вже дали занадто багато. Через це вони вилізли на голову і перестали поважати. Можете зважитися на переїзд, шукайте нову роботу. Зміни підуть вам на користь.
Коментарі