— Півнячий бій може тривати від хвилини до доби. Якось у Сумах сидів біля рингу два дні, — розповідає птахівник 62-річний Федір Ковтун із Києва. Чоловік розводить рідкісні породи курей. Шість років тому тримав бійцівських півнів грецької породи.
— У радянські роки півнячі бої були дуже популярні. Влаштовували цілі чемпіонати. За часів незалежності утворилися центри в Сумах, Вінниці й Криму, — продовжує Федір Федорович. — У нас металеві наконечники на шпори заборонено використовувати. Це практикують в азійських країнах. Тому там бої — криваві. В Україні на шпори півню намотують ізоляційну стрічку, щоб птахи не поранили один одного. Вони тільки дзьобами і лапами б'ються. Бій іде на витривалість.
Спочатку між півнями проводять три раунди по 15 хв. Потім перерва. Рани обробляють антисептиками для знезараження і знову випускають. Розводять птахів, коли вони вперлися один в одного і стоять.
В Україні півнячі бої заборонені законом. Це вважають жорстоким поводженням із тваринами.
— Бійцівський півень має міцний кістяк, тверду шию, щільне оперення і хижий погляд. Вони прудкі й витривалі, — розповідає 42-річний Віктор Іванович із села Парпурівці Вінницької області. Тримає курей японської породи Шамо. — Маю трьох бійцівських півників. Вони невисокі, вагою від 3 до 4 кілограмів. В Україні можна купити одного за 500–600 гривень.
"Шамо" в перекладі з японської означає "винищувач". Вони агресивні між собою, але на людей не кидаються. Їх саджають в окремі клітки. Щоб потренувати, випускаю інколи до однієї загороди. Якось, коли я був на роботі, один півень переліз до другого. Потім рятував обох. Були рани на голові. На ногах у них є гострі шпори. Ними можуть виколоти очі.
Бойовим півням дають м'ясо. Також у кормі мають бути рибні відходи й домашній сир. Тоді півень матиме силу.
Птахів тренують на бігових тренажерах
50-річний Олег Петрович із Сум розводить бійцівських курей. Вивів лінію сумських півнів, які мають грецьке коріння. Раніше купувати їх приїжджали росіяни та мешканці Кавказу.
— До своїх бійців ставлюся, наче тренер до спортсмена, — говорить чоловік. — Роблю з півнем вправи на координацію. Беру його в руки і кладу на спину. Спочатку птах лежить і не знає, як встати. З 15-го разу розуміє, що робити, аби піднятися.
Для тренування ніг корисні стрибки. Беру птаха в руки і підкидаю його. Намагаюся це зробити так, щоб його трохи перевертало. У повітрі він вирівнюється і чітко приземляється на ноги. Маю для них спеціальний біговий тренажер.
Для бою півню необхідна міцна шия. Щоб натренувати, беру птаха за неї і кручу навколо себе. Тоді він напружує м'язи. Вліво 15 разів, направо — стільки ж.
Треную двічі на день. Із кожним разом півень краще розуміє, що від нього вимагають. Потім сам починає допомагати тренеру.
Птахів навіть навчають присідати. Спочатку, коли притискаєш його, впирається. Згодом сам присідає.
До війни на Донбасі до України на півнячі бої приїжджали з усього колишнього СРСР.
— Якось був у Сумах багатій із Дагестану, — додає Олег Петрович. — На свого півня поставив "Мерседес". Програв українцю. Найганебніша ситуація, під час бою — коли півень кричить і тікає від противника.
6 
35413
Коментарі