12 червня в селі Дем'янка-Лісна Жидачівського району на Львівщині прощалися з 51-річним Ярославом Цапом (на фото). Він загинув 8 червня неподалік Авдіївки Донецької області.
— У січні приїздив у відпустку. Міг на війну не йти, мав чотирьох дітей. Зустрілися з ним у селі. Обнялися. Кажу: "Ярику, вертайся. Чого ти там сидиш?" А він мені: "Всі відсиджуватися не можуть, хтось мусить Україну захищати", — розповідає односельчанка Надія Попко, 66 років.
В АТО Ярослав пішов навесні торік. Служив водієм-механіком у роті вогневої підтримки. 8 червня під Авдіївкою виконував бойове завдання. Ввечері сепаратисти обстріляли українські позиції з важкої артилерії та стрілецької зброї. Ярослав загинув на місці.
— На Вознесіння вийшли з церкви. Хтось із місцевих повідомив, що нашого Ярка вбили. Люди плакали, — каже секретарка сільради 58-річна Леся Коліпців. — Останні роки він вів господарство. Працював охоронцем у тюрмі сусіднього села. Дружина на заробітках у Канаді більш як дев'ять років. Ярослав сам трьох дочок і сина виховував. Брат — інвалід першої групи, неодружений. Біля нього жив. Як пішов в АТО, старша Марічка за дядьком гляділа. Хочемо якось допомогти родині. На похорон виділили грошей. Думаємо, аби дітям по 5 тисяч дати за втрату батька.
Ярослава Цапа похоронили на місцевому кладовищі. Труну місцеві проводжали навколішках, тримали лампадки. Дорогу на цвинтар діти встеляли живими квітами. Відспівували бійця 10 священиків. Похоронили під державний гімн та військовий салют.
2 
1
Коментарі
1