— Зносили — в кого що було. Ковдри, подушки, постіль, одяг, їжу, медикаменти. Геть старі люди просилися зайти, хотіли допомогти. Коли про трагедію показали в новинах — вся Україна відгукнулася. Я аж плакала, наскільки люди згуртовані. Перекази приходили і приходили, — розповідає 40-річна Світлана БАЧИНСЬКА із села Тараски Хмільницького району на Вінниччині.

У ніч на 8 січня згорів будинок її односельців — багатодітної родини Барабашів. Загинув їхній найстарший син 7-річний Андрій. За три дні селяни зібрали понад 50 тис. грн на нову хату. Збирати кошти і шукати інший дім взялася Світлана Бачинська.

 

60-річний Сергій і 40-річна Світлана Барабаші виховували шістьох дітей. Найстаршій Анастасії 22 роки, живе окремо. В хаті з батьками були 18-річна Анна, Марина, 17 років, 7-річний Андрій, 5-річна Софія та Олексій, 3 роки.

Будинок загорівся вночі. Причиною називають несправне пічне опалення. Першою запах диму відчула Анна Барабаш.

— Аня із Мариною винесли з хати молодших братів і сестричку, — говорить Бачинська. — Мати й батько почаділи від диму, вибігли на вулицю в чому були. Потім Аня побігла боса по снігу до сусідів, щоб викликати пожежників. У паніці не побачили, де подівся Андрій. Світлана відчувала, що малий повернувся у хату, кидалася у вогонь. Шукала його по всьому будинку, але не знаходила. Сусідські чоловіки стрибали у вогонь через вікна, Андрійка теж не знайшли. З хати не було чути ні плачу, ні писку. Потім пожежники сказали, що тіла дитини у вигорілому будинку немає.

Вранці я розповсюдила в соціальних мережах оголошення з проханням долучитися до пошуків Андрія. Ми до останнього вірили, що він злякався і сховався у хліві в когось із сусідів. Просили односельчан обдивитися свої обійстя. Всі долучилися до пошуків, обійшли село. Потім чоловіки ще раз оглянули хату. О десятій ранку розібрали руїни й побачили тіло Андрія. Він сховався під ліжком, а потім його привалила стіна.

Андрій Барабаш навчався в першому класі. На його похорон зібралася вся сільська громада.

 

— Для всіх це був шок, — продовжує Світлана Бачинська. — Андрій був веселий, щирий хлопчик, ним всі тішилися. Збереглося відео, де він каже, що хоче стати вчителем. Для його батьків, сестер і брата це велика трагедія. Діти декілька днів після пожежі не розмовляли — не могли отямитися. Вже після того, як з ними попрацював психолог, трішки відійшли. Світлана Барабаш сильно опекла руки, обличчя. Але жодного разу не скаржилася. Важко уяви­ти як їй боліло, бо пухирі лопалися і з них річкою текло. Днями їй зробили операцію у Вінниці.

Після пожежі родину Барабашів тимчасово поселили в старий будинок. Односельці приносили туди найнеобхідніші речі. Всі гуртом шукали дім, який можна було б купити.

Потрібний знайшли в сусідньому селі Чепелі. Хату віддають за $5 тис. — 140 тис. грн. Голова Уланівської територіальної громади Олександр Гоцуляк пообіцяв виділити з бюджету 100 тис. грн на її придбання.

— Це найкращий варіант з усіх, що ми дивилися, — каже Бачинська. — Хата гарна, на три кімнати. Господиня погодилася почекати оплату, дозволила вже поселитися. Залишила посуд, меблі. Мер Хмільника Микола Юрчишин передав побутову техніку. А головний лікар пообіцяв віддати деякі меблі.

Сергій Барабаш раніше працював у будівельній бригаді. Торік вийшов на пенсію. Світлана — домогосподарка. Їхня старша донька Анастасія працює кухарем у райцентрі, Анна і Марина — студентки вінницьких вузів.

×